Файл Adobe Reader Колодійчук І. А., Стадницький Ю. І., Жук П. В., Кіптач Ф. Я., Ковалишин В. Р., Куліш І. М. Системний аналіз інституційних та економічних засад сучасної регіональної екологічної політики в Україні: науково-аналітична доповідь / ред. В. С. Кравців; ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2025. 40 с. URL: http://ird.gov.ua/irdp/e20250003.pdf
Джерел: 37 посилань 

Регіональна екологічна політика є важливим елементом в ієрархії складових національної екологічної політики, що потребує визначення у нормативно-правових актах її поняття, сфери застосування та завдань, які покликана вирішувати. Євроінтеграційні прагнення України зумовлюють необхідність орієнтування на регіональні підходи у реалізації екологічної політики Європейського Союзу, їх інтегрування у вітчизняну регіональну екологічну політику. Здійснювана в Україні реформа територіальної організації влади та місцевого самоврядування потребує перегляду місця регіонів у процесах формування та реалізації державної екологічної політики, розширення повноважень територіальних органів влади у сфері екологічного управління, створення для цього відповідної організаційної, фінансової та технічної бази. Значні територіальні екологічні контрасти, які поглиблюються внаслідок війни, набувають нових форм і проявів, унеможливлюють стандартні підходи до структури, завдань, інструментів реалізації екологічної політики в регіонах України. Найбільш екологічно проблемні регіони потребують суттєвої державної підтримки у вирішенні природоохоронних завдань: інституційної, організаційної, фінансової, технологічної. Дотепер, а особливо у повоєнний час основним завданням регіональної екологічної політики слід буде розглядати пошук джерел фінансового забезпечення екологічних заходів, програм і проєктів. Одним зі шляхів вирішення такого завдання вбачається екологізація вітчизняної системи оподаткування, збільшення ставок екологічного податку, віднесення до його складу паливних і транспортних податків. Дозвільні та регламентуючі інструменти мають посилити своє значення у реалізації завдань регіональної екологічної політики. Необхідно розширити сфери застосування СЕО, ОВД. Усунути відхилення внутрішнього законодавства від законодавства ЄС (зокрема, виведення з-під процедури оцінки впливу на довкілля проєктів угод про розподіл продукції ), встановити чіткі вимоги до розробників СЕО, ОВД, виключити формальність та фіктивність громадських слухань з приводу цих та інших інструментів екологічного регулювання тощо. Необхідно здійснити комплекс підготовчих робіт із введення в дію у повоєнний період Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля», водночас пропонуючи деякі важливі доповнення до нього, спрямовані на вирішення проблем, висвітлених у пропонованій науково-аналітичній доповіді.  
регіональна екологічна політика, інституційні засади, економічні засади, системний аналіз, Україна