Становлення в Україні повноцінної ринкової економіки безпосередньо пов’язане із розвитком потужних промислових територіальних систем, якими переважно є господарські суб’єкти корпоративної власності, оскільки саме ці підприємства володіють найбільшим виробничим, трудовим та інноваційним потенціалом і, відповідно, спроможні витримувати жорстку конкуренцію в умовах поширення процесів глобалізації, зокрема, пов’язаних зі вступом нашої країни до світової організації торгівлі і поглибленням співпраці з Європейським Союзом. Моніторинг стану і тенденцій розвитку промислової територіальної системи - це комплекс заходів, пов’язаних із організацією та проведенням постійного спостереження за найважливішими поточними результатами фінансово-господарської діяльності цієї системи в умовах нестабільного ринкового середовища. До інструментарію моніторингу входять: оцінка та аналіз показників фінансово-майнового стану об’єктів дослідження, фінансове планування і прогнозування результатів їх виробничо-господарської діяльності. Дія моніторингу спрямована, з одного боку, на забезпечення оптимальної структури оборотних і необоротних активів підприємств, а з іншого - на вдосконалення структури їх довго- і короткотермінових пасивів як джерел фінансових ресурсів, необхідних для відтворення цих активів, а також на усунення ризиків, що супроводжують господарську діяльність у нестабільних ринкових умовах.
Ключові слова: промислові територіальні системи, моніторинг діяльності, методологічні засади