Вовканич С.Й. Аксіологія вибору вектора інтеграції України / С.Й. Вовканич. – Львів: ІРД НАН України, 2013. – 36 с.

На основі аксіологічного підходу до вибору вектора інтеграції України чи не вперше зроблена спроба комплексно окреслити низку неекономічних чинників підвищення ефективності її економіки і розбудови національної держави за умов сучасних трендів глобалізації та ренаціоналізації світу.

Йдеться власне, про множину неекономічних чинників українського державотворення, які є ціннісними для трансформації спільноти державотворчу націю. У процесі аналізу, може, недостатньо повно розглянуто усі фактори націо-державотворення, однак вони достатньо представлені, аби мати репрезентативне судження про їхню вагу в збереженні національної ідентичності народу в сучасному глобалізованому світі. Для того, щоб Україна, її регіоні перспективі не втратили своєї конкурентоспроможності в освітньому, фахово-знаннєвому, науково-технологічному, інформаційно-інноваційному, духовно-інтелектуальному та інших якісних цінностях (сутностях) людського капіталу, а відтак на рівнопартнерських засадах увійшли у систему міжнародного розподілу праці у статусі не дешевої робочої сили, а активних і креативних суб’єктів – політика людського, насамперед, духовно-інтелектуального розвитку має ґрунтуватися на засадах стратегічних складових національної ідеї, внутрішній соборнізації та її зовнішній євроінтеграції.