У монографії висвітлено теоретико-методологічні засади формування та реалізації механізмів регулювання дитячої праці в Україні. Окреслено еволюцію понятійно-термінологічного апарату дослідження явища дитячої праці, поглиблено та розширено його класифікаційні ознаки, розглянуто закономірності та особливості виділення окремих форм і видів зайнятості дітей з урахуванням різних критеріїв детермінації, зокрема часового (постійність чи тимчасовість), галузевого (сектори економічної діяльності), правового (відповідність юридичним і законодавчим нормам), соціального (умови праці). Розроблено методику побудови моделі забезпечення добробуту дітей, задіяних у формуванні ресурсів домогосподарств України (проведено аналіз та оцінку індикаторів рівня життя дітей, а також їх соціально-культурного та духовного розвитку). Визначено поведінкові моделі дітей, задіяних у формуванні ресурсів домогосподарств України, на основі яких обґрунтовано принципово нові підходи до формування моніторингу дитячої праці. Задля забезпечення тісної взаємодії матеріально-речових і аксіологічних факторів середовища формування та соціалізації дітей, необхідних для їхнього компенсаційного і трансформаційного розвитку, обґрунтовано стратегічну роль держави у регулюванні соціальних ініціатив різних інститутів громадянського суспільства.
Книга призначена для науковців, економістів, керівників і державних службовців, викладачів навчальних закладів, аспірантів і магістрів.
Ключові слова: дитяча праця, Україна