Визначено особливості розвитку центро-периферійних взаємодій на регіональному і локальному рівнях в умовах адміністративно-фінансової децентралізації та реалізації державної регіональної політики в Україні. Здійснено ідентифікацію рівнів центро-периферійної взаємодії у регіоні, на основі чого представлено теоретико-методичні підходи до оцінювання їх розвитку. На основі розробленої методики проведено аналітичне дослідження взаємодії центру та периферії на трьох рівнях: обласний центр – територія області; міста обласного значення – зони їхнього впливу; центр – периферія територіальної громади. У контексті апробації методичного підходу на прикладі Львівської, Полтавської і Чернігівської областей у регіонах визначено просторові зони з різною інтенсивністю впливу «ядра» (міста – обласного центру) та обґрунтовано ступінь генерування позитивних імпульсів та їх абсорбції з акцентом на ролі міст обласного значення. Шляхом проведення соціологічних опитувань голів місцевих рад і жителів територіальних громад досліджено формування і розвиток центро-периферійних взаємодій між населеними пунктами в умовах децентралізації, виявлено проблеми і ризики, які сповільнюють та стають на заваді активному соціально-економічному розвитку громад та формуванню у них комфортного соціально-психологічного клімату.
Ключові слова: центро-периферійні взаємодії, децентралізація, регіональний вимір, локальний вимір