Збірник наукових праць
УКР   ENG
Соціально-економічні проблеми
сучасного періоду України
   



Збірник СЕПСПУ -- sep2025.02.068

Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330.5; JEL C67, O18, Q56
Koval L. P. Enhancing input-output analysis: modern approaches to assessing structural linkages in the economy [Удосконалення міжгалузевого аналізу: сучасні підходи до оцінювання структурних зв’язків в економіці]. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2025. Вип. 2(172). P. 68-73. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2025-2-9
Літер.: 16

Автори



Коваль Людмила Пилипівна

кандидат економічних наук, доцент

старший науковий співробітник відділу проблем реального сектору економіки регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»

Контакти: lyudmylakoval11@gmail.com, myla_k@ukr.net

Сторінки:

Анотація

Здійснено комплексний аналіз сучасних підходів до міжгалузевого аналізу в економіці, який охоплює як класичні, так і новітні методи дослідження структурних зв’язків між секторами національної та світової економіки. На основі систематизації теоретичних і методологічних підходів обґрунтовано необхідність удосконалення традиційної таблиці «витрати-випуск», розробленої В. Леонтьєвим, ураховуючи нові глобальні виклики – структурну трансформацію економік, дедалі більшу взаємозалежність через глобальні ланцюги доданої вартості, цифровізацію, екологічні ризики й нестабільність міжнародних ринків. У першій частині статті розглянуто класичні методи міжгалузевого аналізу, які заклали основу для подальших наукових розробок. Серед них – методи прямих і зворотних зв’язків Расмуссена, коефіцієнти Ченері-Ватанабе, а також метод гіпотетичної екстракції, що дає змогу визначити вплив кожного сектору на економічну систему через його умовне вилучення. Надано порівняльну характеристику цих підходів, визначено їхні переваги та обмеження з огляду на використання в аналітичних дослідженнях та у процесі формування державної економічної політики. Друга частина присвячена сучасним методологічним розширенням міжгалузевого аналізу, зокрема структурному розкладанню (SDA), мережевому аналізу міжсекторальних взаємозв’язків, а також мультирегіональному міжгалузевому аналізу (MRIO). Ці підходи відкривають можливості для дослідження не лише економічної динаміки, але й просторових, соціальних та екологічних вимірів розвитку. Вони застосовуються для аналізу наслідків «зеленої» трансформації, оцінювання структурних зрушень у зайнятості, дослідження вуглецевого сліду, ефективності політик імпортозаміщення та розвитку стратегічних секторів національної економіки. Окрему увагу приділено порівнянню аналітичного потенціалу класичних і сучасних підходів, що свідчить про доцільність їх інтеграції. Зазначено, що поєднання традиційних моделей, які забезпечують прозорість і стабільність оцінок, із гнучкими інструментами нового покоління, такими як елементи мережевого моделювання чи динамічного SDA, дає змогу підвищити точність і прогностичні властивості аналітики. Доведено, що удосконалення міжгалузевого аналізу на основі розширеного методичного інструментарію є необхідною умовою для глибшого розуміння складних взаємозв’язків у національній та глобальній економіці. Це створює підґрунтя для розроблення більш ефективних, збалансованих і екологічно стійких стратегій економічного розвитку в умовах нової світової економічної реальності. Хоча міжгалузевий аналіз в Україні переважно базується на класичних підходах, у відповідь на зовнішні виклики (війна, енергетичний перехід, інтеграція з ЄС) зростає інтерес до сучасних інструментів, таких як MRIO, SDA, гіпотетична екстракція та мережевий аналіз. Ширше використання цих інструментів наразі обмежене відсутністю детальних статистичних даних, але їхній потенціал високий, особливо в контексті економічного відновлення та зеленого переходу.

Ключові слова:

міжгалузевий аналіз, витрати-випуск, структурні зв’язки, SDA, гіпотетична екстракція, коефіцієнти Ченері-Ватанабе, зв’язки Расмуссена, MRIO, імпортозаміщення

Посилання

    
  1. Rasmussen P. N. Studies in inter-sectoral relations. Amsterdam, 1956.
  2. Chenery H. B., Watanabe T. International comparisons of the structure of production. Econometrica. 1958. Vol. 26(4). Pp. 487-521. DOI: https://doi.org/10.2307/1907514
  3. Strassert G. Zur Bestimmung strategischer Sektoren mit Hilfe von Input-Output-Modellen. Jahrbücher für Nationalökonomie und Statistik. 1968. Bd. 182(3). S. 211-215. DOI: https://doi.org/10.1515/jbnst-1968-0114
  4. Miller R. E., Lahr M. L. A taxonomy of extraction. Regional science perspectives in economic analysis. Springer, 2001. Pp. 407-441.
  5. Dietzenbacher E., Los B. Structural decomposition techniques: Sense and sensitivity. Economic Systems Research. 1998. Vol. 10(4). Pp. 307-324. DOI: https://doi.org/10.1080/09535319800000023
  6. Bartelme D., Gorodnichenko Y. Linkages and economic development. NBER Working Paper. 2015. No. 21251. DOI: https://doi.org/10.3386/w21251
  7. Acemoglu D., Carvalho V. M., Ozdaglar A., Tahbaz-Salehi A. The network origins of aggregate fluctuations. Econometrica. 2012. Vol. 80(5). Pp. 1977-2016. DOI: https://doi.org/10.3982/ECTA9623
  8. Lenzen M., Moran D., Kanemoto K., Geschke A. Building Eora: A global multi-region input-output database at high country and sector resolution. Economic Systems Research. 2013. Vol. 25(1). Pp. 20-49. DOI: https://doi.org/10.1080/09535314.2013.769938
  9. Timmer M. P., Los B., Stehrer R., de Vries G. J. An anatomy of the global trade slowdown based on the WIOD 2016 release. University of Groningen, 2016.
  10. Wiedmann T., Lenzen M., Turner K., Barrett J. Examining the global environmental impact of regional consumption activities. Part 2: Review of input-output models for the assessment of environmental impacts embodied in trade. Ecological Economics. 2007. Vol. 61(1). Pp. 15-26. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2006.12.003
  11. Wiedmann T. A review of recent multi-region input-output models used for consumption-based emission and resource accounting. Ecological Economics. 2011. Vol. 69(2). Pp. 211-222. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2009.08.026
  12. Ghosh M., Chakraborty D. Structural change, employment and income inequality in India: A sectoral analysis. Structural Change and Economic Dynamics. 2019. Vol. 49. Pp. 26-279.
  13. Miller R. E., Blair P. D. Input-output analysis: Foundations and extensions. 2nd ed. Cambridge: Cambridge University Press, 2009.
  14. Temurshoev U., Oosterhaven J. Analytical and empirical comparison of policy-relevant key sector measures. Spatial Economic Analysis. 2014. Vol. 9(3). Pp. 284-308. DOI: https://doi.org/10.1080/17421772.2014.930168
  15. Ten Raa T. The economics of input-output analysis. Cambridge: Cambridge University Press, 2006.
  16. WIOD 2016 release. Univercity of Groningen: Website. 2016. URL: https://www.rug.nl/ggdc/valuechain/wiod/wiod-2016-release


Веб-майстер П. Попадюк