Ефективне функціонування банківських установ є необхідною умовою сталого розвитку економіки. А це вимагає від керівництва банків швидко реагувати на зміни, здійснювати якісні перетворення у внутрішньому середовищі, постійно вдосконалювати чи створювати нові технології, банківські послуги і продукти. Така ситуація сприяє загостренню конкурентної боротьби між учасниками цього ринку, а отже, призводить до підвищення рівня ринкової концентрації. Водночас в умовах подальшої консолідації системи через злиття, приєднання і зниження кількості банків спостерігається висхідна динаміка в межах помірних, середньоєвропейських рівнів. Тому нові умови потребують посилення уваги банківських регуляторів до оцінки можливих наслідків концентрації. Мета статті полягає в оцінці рівня концентрації вітчизняної банківської системи. Проведено аналіз індексу Херфіндаля-Хіршмана та індексу концентрації, а також здійснено порівняльний аналіз із значеннями цих індексів в європейських країнах. Розглянуто підходи науковців до оцінки концентрації банківської системи.
УДК 336.71(477)