Початок ХХІ століття характеризується глобальними змінами економіки й суспільства, що призвело до відставання соціальних наук від реального життя. У тому зв’язку зростають вимоги до науки, яка мала б містити креативні інструменти в дусі часу. Інструментарію будь-якої однієї із соціальних наук не вистачає, щоб описати процеси в усіх сферах життя людини. Цього можна досягнути лише на основі міждисциплінарних зв’язків усіх соціальних наук. Виникла проблема пошуків форми, у якій би виразилося таке поєднання міжпредметних зв’язків. Досліджено історичний аспект пошуків спроб підібрати таку форму. Найповнішою і завершеною формою для відображення зв’язків категорій і методів різних наук автор вважає методологію економічного імперіалізму. Метою дослідження є виявлення і систематизація тенденцій розвитку економічної науки з урахуванням впливу глобалізації, огляд основних форм міждисциплінарних переходів загалом і«економічного імперіалізму» зокрема як перспективного напряму розвитку єдиної соціальної науки. Кінцева мета«економічного імперіалізму» – об’єднання всіх наук про суспільство на базі неокласики.