УДК 330.322:330.14; JEL E22, G23, L31
Адамик М. С. Теоретичні підходи до визначення сутності цільового капіталу. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2022. Вип. 6(158). С. 34-40. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2022-6-5.
Літер.: 12

Автори



Адамик Марія Степанівна

аспірант кафедри фінансових технологій та консалтингу, економічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка

Контакти: adamyk1210@gmail.com, ftc.dep.financial@lnu.edu.ua

Сторінки:

Анотація

Досліджено економічну сутність, ознаки та характерні особливості функціонування цільового капіталу. На основі узагальнення поглядів вітчизняних науковців і наявних у нормативно-правових документах тлумачень виокремлено характерні риси та запропоновано авторське визначення цільового капіталу, що являє собою сталий капітал, який формується за рахунок фінансових і матеріальних цінностей, добровільно наданих безкоштовно зовнішніми донорами некомерційній організації безстроково або ж на визначений час, що передається в управління та використовується виключно на фінансування статутної діяльності організації в частині пасивного доходу, отриманого від інвестування базового капіталу в ринкові активи. Окреслено актуальність і перспективи поширення ідеї формування цільового капіталу в діяльності вітчизняних некомерційних організацій як важливого чинника залучення додаткових ресурсів і розширення фінансової бази для реалізації майбутніх цілей і проєктів. Сформульовано сукупність принципів, які формують теоретичний базис функціонування фондів цільового капіталу: суспільної значущості; цілісності дару; інвестування; транспарентності; цільового призначення; постійного нарощування «тіла» ендавменту; підзвітності і контролю; залежності ефекту від обсягу.

Ключові слова:

цільовий капітал, фонди цільового капіталу, інвестиції, фінансові пожертви

Посилання


1. Пшик Б. І., Печенко О. О. Формування ринку цільового капіталу в Україні: передумови, проблеми, перспективи. Фінансовий простір. 2015. № 3(19). С. 330-342.
2. Магута О. В. Методичні підходи до формування цільового капіталу (ендавменту) для інноватизації вищої освіти в Україні. Ефективна економіка. 2016. № 6. URL: http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna&s5050
3. Моліна О. В. Фонди цільового капіталу як джерело довгострокового розвитку вузів. Економіка: реалії часу. 2014. № 2(12). С. 126-131.
4. Гернего Ю. О. Ендавмент фінансування освітньої складової інноваційної економіки в Україні. Економіка та суспільство. 2017. № 8. С. 563-567.
5. Ткачук О. В. Ендаумент як форма фінансування вищої освіти. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство: зб. наук. пр. 2018. Вип. 21(2). С. 101-105.
6. Литвин І. Ендавмент як інструмент благодійної діяльності:практика правового регулювання у Сполучених Штатах Америки та Російській Федерації. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2014. № 3. С. 58-64.
7. Шевченко Л. C. Ендавмент-фонди в інвестиційній стратегії зарубіжних університетів. Україна: аспекти праці. 2015. № 1. С. 8-16.
8. Рябков К., Покідіна В. Ендавмент у вищій освіті: світова практика і українське сьогодення. Популярна економіка: ціна держави. 2015. № 34. 18 с. URL: http://old.cost.ua/files/endowment_report_2015-11-20-final.pdf
9. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Законодавство України: сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755$17#Text
10. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. Законодавство України: сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text
11. Endowment Market Value. NACUBO: Website. 2015. URL: http://www.nacubo.org/Research/NACUBOCommonfund_Study_of_Endowments/Public_NCSE_Tables.html
12. Нурмуханова Г. Ж., Аширбекова Д. А. Эндаумент-фонды как составляющая финансового механизма высших учебных заведений в мире и Казахстане. Вестник КазНУ. Серия экономическая. 2021. № 3(137). С. 3-14. DOI: https://doi.org/10.26577/be.2021.v137.i3.01