УДК 331.522.4:502.131.1; JEL Q56, R58, J16
Попов М. П., Дуліна О. В., Куспляк Г. І. Гендерні аспекти інфраструктурної безпеки в контексті сталого розвитку регіонів. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2024. Вип. 4(168). С. 33-39. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2024-4-5
Літер.: 15

Автори



Попов Микола Петрович

кандидат наук з державного управління, професор

професор кафедри публічного управління та регіоналістики, Інститут публічної служби та управління, Національний університет "Одеська політехніка"

Контакти: popovmykola67@gmail.com

Сторінки:

Дуліна Оксана Василівна

кандидат юридичних наук, доцент

доцент кафедри публічного управління та регіоналістики, Інститут публічної служби та управління, Національний університет "Одеська політехніка"

Контакти: oksana_dulina@ukr.net

Сторінки:

Куспляк Галина Іванівна

кандидат наук з державного управління, доцент

доцент кафедри місцевого самоврядування та розвитку територій, Інститут публічної служби та управління, Національний університет "Одеська політехніка"

Контакти: kusplyak.galina@gmail.com

Сторінки:

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю інтеграції гендерних аспектів у забезпечення інфраструктурної безпеки регіонів у контексті сталого розвитку. Установлено, що нерівний доступ до транспортної, енергетичної та інформаційної інфраструктури негативно впливає на стійкість регіональних систем і посилює соціальну нерівність. Доведено, що врахування гендерних потреб сприяє ефективнішому управлінню ресурсами та підвищенню стійкості до кризових ситуацій. Проаналізовано вплив гендерних аспектів на інфраструктурну безпеку. Особливу увагу приділено умовам міських і сільських регіонів України. Результати показали, що інтеграція гендерного підходу сприяє зменшенню вразливості регіональних систем і забезпечує справедливий доступ до послуг. Основними проблемами визначено недостатнє фінансування, відсутність уніфікованих методик і поширення соціальних стереотипів. Розроблено рекомендації щодо впровадження гендерного аналізу, навчання фахівців та активізації гендерно орієнтованого бюджетування. Надалі авторами передбачається розроблення адаптивних моделей для врахування гендерних аспектів у плануванні інфраструктури, оцінювання довгострокових результатів і створення методологій для вимірювання соціально-економічної ефективності відповідних моделей.

Ключові слова:

гендерні аспекти, інфраструктурна безпека, сталий розвиток, регіональні системи, гендерний аналіз, гендерно чутливе планування, соціальна рівність, інфраструктурні ресурси

Посилання


1. Миколайчук М., Попов М., Тодорова О. Інфраструктурна безпека як складова системи національної безпеки: поняття, сутність, основні підходи. Наукові перспективи. 2023. № 3(33). С. 131-143. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2023-3(33)-131-143
2. Ахмедова О. Гендерні імперативи державної політики повоєнного відновлення України. Успіхи і досягнення у науці. 2024. № 7(7). С. 156-165. DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1254-2024-7(7)-156-165
3. Роменська К. М. Гендерно-орієнтоване та інклюзивне управління бюджетними коштами в сфері охорони здоров’я України. Науковий погляд: економіка та управління. 2022. № 1. С. 74-80. DOI: https://doi.org/10.32836/2521-666X/2022-77-10
4. Ховрак І. В., Пижова М. О. Гендерна рівність в місцевому самоврядуванні: практика ЄС та реалії України. Baltija Publishing: сайт. 2023. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-396-5-13
5. Ксендзук В., Сергієнко І. Зарубіжний досвід впровадження стратегії інклюзивного міста в країнах ЄС. Society and Security. 2023. № 1(1). С. 61-74. DOI: https://doi.org/10.26642/sas-2023-1(1)-61-74
6. Nazneen S., Hong X., Ud Din N., Jamil B. Infrastructure-driven development and sustainable development goals: Subjective analysis of residents’ perception. Journal of Environmental Management. 2021. Vol. 294. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2021.112931
7. Mutambisi T., Chirisa I. Future of the City-Region Concept and Reality. In The Palgrave Encyclopedia of Urban and Regional Futures. Cham: Palgrave Macmillan, 2022. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-87745-3_69
8. Yadav A., Kumari R. Towards gender-inclusive cities: Prioritizing safety parameters for sustainable urban development through multi-criteria decision analysis. International Journal of Sustainable Building Technology and Urban Development. 2023. Vol. 14(3). Pp. 361-374. URL: https://www.sbt-durabi.org/articles/article/Abem
9. Kadle S. J. Gender-responsive infrastructure. In Gender, environment and sustainable development. Routledge India, 2024. Pp. 121-133. DOI: https://doi.org/10.4324/9781032628394-11
10. Gender and the sustainable development goals: infrastructure, empowerment and education / Eds: A. Skjerven, M. Fordham. Taylor & Francis, 2022. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003174257
11. Small S. F., Van Der Meulen Rodgers Y. The gendered effects of investing in physical and social infrastructure. World Development. 2023. Vol. 171. DOI: https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2023.106347
12. Beijing Platform for Action: Adopted at the Fourth World Conference on Women, Beijing, September 15, 1995. UN: Website. URL: https://www.un.org/womenwatch/daw/beijing/platform
13. Резолюція 70/1, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 року» 25 вересня 2015 року. LigaZakon: сайт. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU15167
14. Gender Mainstreaming Tools. European Institute for Gender Equality: Website. 2024. URL: https://eige.europa.eu
15. Лебідь А., Назвиров М., Купенко О., Костенко А., Світайло Н. Впровадження принципів гендерної рівності та інклюзії у Програми комплексного відновлення областей: аналітичний звіт. Суми: Сумський державний університет, 2024. 31 с. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/95312/1/Lebid_Vprovadzhennia.pdf