Для цілей обліку визначено поняття«роялті» як платежі за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Розкрито особливості бухгалтерського обліку роялті на вітчизняних підприємствах. Проаналізовано документи, які потрібно мати для підтвердження видатків з виплати роялті, до них відносять: ліцензійний договір, платіжне доручення на перерахування платежу – роялті; розрахунок або бухгалтерська довідка, складені в порядку, і строки виплат за використання об’єкта права інтелектуальної власності, встановлені в ліцензійній угоді. Залежно від передбачених відповідною угодою умов платежів за використання нематеріальних активів для обліку нарахованих або попередньо сплачених роялті можуть використовуватися такі рахунки обліку розрахунків з дебіторами або зобов’язаннями: у разі авансової сплати роялті(на термін до року) – рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів»; у разі нарахування роялті – рахунок 68 «Розрахунки за іншими операціями». Розглянуто основні аспекти оподаткування роялті, а саме його ставки: 15%, якщо загальна сума нарахованих сум роялті та інших видів доходів за звітний календарний місяць не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати; 17% від суми перевищення десятикратного розміру мінімальної заробітної плати. 

інтелектуальна власність, нематеріальні активи, роялті, ліцензійний договір, бухгалтерський облік, оподаткування