Представлені результати досліджень підтверджують наявність кризи антропоцентричної парадигми суспільного розвитку, що вимагає перегляду методології управління складними системами. Поява нових концепцій управління розвитком аграрного сектору економіки («сталого розвитку», «стійкого розвитку», «збалансованого розвитку»), показала слабкість їхнього теоретико-методологічного підґрунтя, що обумовило продовження наукового пошуку у напрямі формування більш адекватної управлінської парадигми. Перспективними у цьому зв’язку є дослідження, предметною сферою яких є управління гармонійним розвитком окремих секторів економіки, зокрема аграрного. Навіть початкові наукові розвідки у цьому напрямі вказують на наявність сукупності проблем розвитку аграрної сфери, пов’язаних з порушенням гармонійних пропорцій системних структур. Сформульовано гіпотезу, що приведення параметрів структурних елементів до гармонійних пропорцій може надати поштовх для розвитку системи аграрної економіки. 

розвиток, аграрний сектор економіки, управління гармонійним розвитком, гармонійні пропорції, система управління