Розглянуто стан інноваційної діяльності підприємств промисловості, секторів підприємництва, регіонів. Структура видів інноваційної діяльності промислових підприємств України за 2010-2017 рр. включає внутрішні і зовнішні науково-дослідні роботи, придбання обладнання і програмного забезпечення, підготовку працівників тощо. Використано статистичний, табличний, анкетний та чинниковий методи аналізу. За допомогою компаративного аналізу наведено інноваційний індекс України і його 10 складових (кількісний та якісний склад трудових ресурсів, привабливість інноваційної системи, інвестиційний клімат, фінансова підтримка, наявність інноваторів, співпраця бізнесу і неприбуткових організацій, захист інтелектуальної власності), здійсненого економічними фахівцями ЄС за методологією інтегральної бальної оцінки. На підставі відповідей керівників малих підприємств обґрунтовано вузькі місця інноваційного менеджменту: внутрішні (кваліфікація управлінців і фахівців), обмеженість фінансових коштів, ризиковість диверсифікації діяльності) та зовнішні (корупція, формальний підхід органів влади і інституціональної інфраструктури). Доведено доцільність державної політики подальшого інвестиційного розвитку і стимулювання ІТ-сектору з огляду на його низьку матеріаломісткість, належну систему освіти фахівців, правову підтримку і фіскальну політику. Рекордно високі темпи зростання ринку інформаційних послуг, високоінтелектуальний кластер спеціалістів дозволяє прогнозувати інтеграцію національної галузі до міжнародного поділу праці під кутом зору геополітичної розумної спеціалізації. 

інновації, підприємництво, наукоємність, інноваційні процеси, зовнішньоекономічна діяльність, ІТ-сектор