Інституційний механізм формування та реалізації політики протидії фінансуванню тероризму та збройних конфліктів, охоплюючи сукупність суб’єктів і взаємозв’язків між ними, перебуває в Україні на стадії становлення та потребує корегування під впливом нових загроз. Метою статті є визначення напрямів удосконалення інституційного забезпечення економічної безпеки держави в частині протидії фінансуванню тероризму та збройних конфліктів. Під час дослідження застосовувалися такі методи, як теоретичне узагальнення, систематизація та порівняльний аналіз. Інформаційною основою дослідження стали праці вітчизняних науковців, присвячені вказаній проблематиці. Проведений аналіз напрямів діяльності та компетенцій суб’єктів боротьби з тероризмом, зокрема його фінансуванням, засвідчив нехтування змінами та новими тенденціями в терористичних загрозах. За результатами аналізу напрямів діяльності та компетенцій суб’єктів боротьби з тероризмом у зарубіжних країнах обґрунтовано необхідність створення Агентства боротьби із цифровими загрозами та тероризмом як суб’єкта зі спеціальним статусом і повноваженнями, який здійснюватиме професійно-аналітичні та комунікаційні функції, а також моніторинг загроз, що безпосередньо пов’язані з фінансуванням тероризму.
економічна безпека, тероризм, фінансування тероризму, цифрові загрози, криптовалюта