Наголошується, що збалансований розвиток дає змогу забезпечити гармонійний розвиток усіх регіонів, зменшуючи диспропорції між ними, що сприяє загальній економічній стійкості держави, а також передбачає вирівнювання доступу до основних послуг (освіта, охорона здоров’я, соціальний захист) мешканців різних регіонів. Водночас недостатній розвиток окремих регіонів може призводити до соціальної напруги, міграції та зниження якості життя. Установлено, що збалансований розвиток має як системно-структурний, так і динамічний аспект, коли останній визначається ресурсним забезпеченням, раціональністю та ефективністю використання ресурсів і потенціалу, захищеністю від викликів і загроз, наявністю передумов для подальшого зростання. Сформульовано такі принципи публічної регіональної політики: визначення імперативів регіонального менеджменту в системі загальнодержавної політики розвитку; обґрунтування шляхів, цілей і завдань збалансованого регіонального поступу; узгодження та гармонізація інтересів суспільних груп з пріоритезацією інтересів вищого порядку та недопущенням просторово-структурних диспропорцій; обрання варіантів оптимальних зрушень, недопущення ухвалення ірраціональних з позиції суспільного розвитку управлінських рішень; функція критеріальної ознаки під час визначення альтернатив покращення функціонально-структурних компонент / сфер регіонального та місцевого розвитку. 

розвиток, регіон, регіональна політика, пріоритети, сталий розвиток, збалансований розвиток 

Досліджуються трактування поняття «публічні інвестиції» та види публічних інвестицій за різними класифікаційними ознаками. Визначається роль публічних інвестицій у розвитку суспільства та економіки з огляду на економічне зростання, інфраструктурні проєкти та соціальний добробут. Розглядаються ключові аспекти публічних інвестицій та характеризується система публічного інвестування. Доведено, що управління публічними інвестиціями є різноплановою категорією соціально-економічних явищ, яку можна розглядати як мотив і мету функціонування макросистем; рівень автономії економіки, за якого забезпечується досягнення сукупного вектора інтересів структурних елементів макросистеми; якісну характеристику економічної системи, що дає змогу оцінити її життєздатність в умовах трансформаційних змін. Визначено виклики для публічного інвестування в умовах сьогодення з точки зору ефективного використання ресурсів, стійкості до змін і громадської довіри. Наголошується, що оскільки реалізація державних інвестиційних проєктів в Україні здебільшого спрямована на заходи з покращення інфраструктури, в умовах післявоєнної відбудови продумана система публічних (державних) інвестицій може забезпечити як відновлення зруйнованої інфраструктури, так і стимулювати економічне зростання країни. 

публічні інвестиції, управління публічними інвестиціями, інституційна підтримка, система, держава