Досліджено основні переваги використання послуг облікового консалтингу та розглянуто основні критерії, які необхідно враховувати, обираючи консалтингову компанію. Розглянуто етапи надання послуги облікового консалтингу та їх особливості. З’ясовано, що часті зміни законодавства, особливо в частині оподаткування, та необхідність впровадження на підприємствах автоматизованих систем бухгалтерського обліку, забезпечення правильності та раціональності організації облікової роботи зумовлюють доцільність звернення керівників чи власників підприємств до послуг консалтингових компаній, які надають широкий перелік консультативних послуг і практичних рекомендацій з вирішення конкретних проблем підприємства у сфері управління та його організаційного розвитку. Зазначено, що від правильного вибору консалтингової компанії буде залежати успішне управління підприємством, а відтак його вихід на якісно новий рівень розвитку. Користуючись послугами облікового консалтингу, клієнт має знати про додатковий спектр послуг, які надає консалтингове підприємство. Надання послуг облікового консалтингу охоплює суміжні сфери консалтингу: правовий, обліковий та податковий консалтинг, організація підприємницької діяльності та розроблення стратегії розвитку бізнесу. 

послуги облікового консалтингу, переваги використання послуг облікового консалтингу, критерії консалтингові компанії, етапи надання послуги облікового консалтингу 

У статті досліджено стан соціально-культурного розвитку розвинених європейських країн таких як: Німеччина, Франція, Італія, Іспанія. Досліджено, що досвід Німеччини показу, що в країні не існує такого центрального органу управління сферою соціально-культурного розвитку, як міністерство культури. Досвід Франції показує, що характерним для цієї країни є спонсорство та запровадження податкових пільг. Досвід Італії полягає у інтересі до спонсорства соціально-культурної сфери. Досвід Іспанії полягає у наповненні фондів, які створені та наповнені від 1,5% культурного податку управляються спільно Міністерством інфраструктури та Міністерством культури. Зазначено, що в Україні, доцільним було б, створення культурних центрів котрі б могли фінансуватися за рахунок державних грантів. На ці центри можна було б покласти зобов’язання щодо утворення мережі з іншими регіональними культурними центрами, що дало б можливість створювати мотивацію до їх об’єднання в частині ресурсів і реалізації спільних проектів. 

соціально-культурний розвиток, соціально-культурна сфера, зарубіжний досвід соціально-культурного розвитку, культурні центри 

Доведено, що регулювання витрат вітчизняного підприємницького сектора доцільно розглядати як безперервний процес прийняття рішень в рамках загального управління розвитком національної економіки, який в кожен момент часу спрямований на оптимізацію витрат підприємництва. Визначено, що розробка збалансованої системи показників – це інтерактивний процес, реалізація якого покликана забезпечити побудову єдиної системи цілей підприємства. З’ясовано, що регулювання витрат підприємницького сектора в сучасних економічних умовах є невід’ємною частиною загального стратегічного розвитку підприємництва в Україні, спрямоване на підвищення ефективності діяльності і конкурентоспроможності національної економіки. Запропонована система збалансованих показників базується на авторському трьохрівневому підході до державного регулювання витрат підприємництва і об’єднує відносні інтегровані показники ефективності діяльності суб’єктів підприємництва, що дозволить оцінити державне регулювання витрат з урахуванням впливу зовнішнього і внутрішнього середовища на діяльність суб’єктів підприємництва в Україні. 

державне регулювання витрат, система збалансованих показників, підприємницький сектор економіки, показники ефективності діяльності суб’єктів підприємництва