Досліджено проблеми класифікації, оцінки та відображення криптоактивів у фінансовій звітності підприємств у контексті відмінностей між МСФЗ, US GAAP та формованим податковим режимом України. Обґрунтовано, що за МСФЗ криптовалюта переважно кваліфікується як немонетарний нематеріальний актив за IAS 38 або як запаси за IAS 2 (залежно від мети утримання), що зумовлює асиметрію визнання змін вартості та проблеми порівнянності звітності. Проаналізовано наслідки запровадження ASU 2023-08, який передбачає оцінку визначених криптоактивів за справедливою вартістю з відображенням змін у прибутку. Виявлено безпрецедентну дивергенцію МСФЗ та US GAAP щодо формування фінансового результату від операцій із криптоактивами. Розкрито особливості запропонованого в Україні реалізаційного принципу оподаткування, що передбачає виникнення податкових наслідків переважно під час виходу у фіат і формує часовий розрив між бухгалтерською оцінкою та податковою базою. Запропоновано напрями вдосконалення облікової політики підприємств, внутрішнього контролю, аудиту та узгодження податкового й облікового регулювання. Окремо наголошено на зростанні значення прозорого розкриття інформації та комплаєнсу в умовах розвитку міжнародного обміну податковими даними. 

криптовалюта, віртуальні активи, фінансова звітність, МСФЗ, US GAAP, IAS 38, оцінка, справедлива вартість, нематеріальні активи, оподаткування криптоактивів 

Досліджується трансформація системи бухгалтерського обліку, звітності підприємств та ESG-аудиту в умовах формування європейської моделі сталого розвитку та посилення вимог до економічної безпеки підприємств. Проаналізовано підходи до інтеграції фінансових і нефінансових показників у звітність, обґрунтовано роль концепції подвійної суттєвості у формуванні аналітично релевантної нефінансової інформації. Окрему увагу приділено європейським практикам ESG-аудиту, що охоплюють перевірку достовірності розкриттів, оцінювання внутрішнього контролю та ідентифікацію екологічних і соціальних ризиків. Запропоновано авторську модель інтеграції ESG-показників у План рахунків бухгалтерського обліку через запровадження спеціалізованих субрахунків для обліку екологічних, соціальних і управлінських витрат і резервів під кліматичні й регуляторні ризики, що підвищує прозорість витрат, узгодженість показників і формує основу для ефективного ESG-аудиту та стратегічного управління ризиками. Аналіз міжнародних стандартів (GRI, SASB, TCFD) засвідчив доцільність застосування інтегрованого підходу до корпоративної звітності, що сприяє підвищенню довіри стейкхолдерів і забезпеченню довгострокової стійкості бізнесу. Перспективи досліджень пов’язані із цифровізацією обліку ESG-показників, оцінюванням нефінансових ризиків та адаптацією інтегрованої звітності до галузевих особливостей. 

бухгалтерський облік, ESG, ESG-аудит, звітність підприємств, сталий розвиток, економічна безпека, GRI