Обґрунтовано роль державного структурного регулювання національної економіки в умовах високої волатильності економічних циклів. Визначено ключові параметри системи державного регулювання економіки в умовах перманентної структурної трансформації і циклічності національної економіки, а саме: результативність, ефективність, збалансованість інтересів усіх учасників економічних відносин, соціалізація і екологізація економічних процесів. Досліджено еволюцію базових теорій циклічного розвитку економіки та визначено їх основні особливості в питанні факторного впливу на циклічність і структурні перетворення в системі національного господарства. Охарактеризовано науково-методологічний підхід до визначення змісту структурних змін у системі національної економіки як перехід від однієї парадигми розвитку та економічного зростання до іншої парадигми, більш адекватної тим глобальним викликам і внутрішнім запитам, які стоять перед суспільством. Запропоновані авторські визначення структурно-економічного понятійно-категорійного апарату, який відображає трансформаційні процеси в умовах циклічності економіки, зокрема: структура національної економіки (структурний базис); структурні зміни (трансформація, зрушення); структурна політика; структурне реформування (перебудова); структурна криза. 

державне регулювання, економічні цикли, структурні перетворення, національне господарство, парадигма розвитку 

Досліджено особливості реформування діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в умовах децентралізації. Визначено чинники формування економічно самодостатніх об’єднаних територіальних громада, зокрема підприємницької активності. Побудовано алгоритм формування потенціалу створення нових об’єднаних територіальних громад у Львівській області та ступеня залежності діючих від різноманітних факторів на основі регресійної моделі. Виділено вплив прибуткових підприємств та молодого населення на розвиток та створення нових об’єднаних територіальних громадах. Встановлено, що каталізаторами для формування нових об’єднаних територіальних громад у Львівській області є низький рівень життя населення, яке приймає рішення об’єднатися у нові громади заради покращення соціального та економічного становища на їхній території. Запропоновано розгляд соціальних чинників для подальших досліджень формування нових об’єднаних громад у Львівській області. 

децентралізація, об’єднані територіальні громади, сталий розвиток, підприємницький потенціал, органи місцевого самоврядування, середньомісячна номінальна заробітна плата