Проаналізовано теоретичний зміст тіньової зайнятості та встановлено, що у вітчизняних і закордонних науковців відсутній чіткий механізм її визначення. Показано, що у 2021 р. чисельність неформально зайнятого населення зменшилася порівняно з відповідним показником 2017 р. на 3,4%. Зазначено, що через повномасштабне вторгнення росії в Україну дані не оновлювалися з 2022 р. На основі дослідження даних профільної платформи Freelancehunt доведено, що адаптаційний рівень трудових ресурсів до сучасних змін ринку праці через цифрові технології є достатньо високим. Це підтверджує важливість фрилансу для ринку праці України та відповідає вимогам бізнесу. Розглянуто характерні риси тіньової зайнятості через використання цифрових технологій, а також притаманні їй переваги та недоліки. Запропоновано шляхи адаптації тіньової зайнятості крізь призму цифрових технологій в Україні та зроблено наголос на гуманному підході з перспективними можливостями для соціальних гарантій, безпеки та толерантного ставлення суспільства в подальшому використанні аспектів цифрових технологій на ринку праці. 

тіньова зайнятість, неформальна зайнятість, цифрові технології, незадекларована праця, цифровізація, ринок праці, соціально-трудові відносини 

Осмислено особливості зайнятості в банківському секторі економіки. Окреслено контекст діджиталізації та його вплив на зайнятість банківських працівників. Перевірено наукову гіпотезу щодо впливу цифрових технологій на зайнятість працівників банків. З’ясовано наслідки скорочення банківських установ для зайнятості їхніх працівників. Проведено порівняльний аналіз використання різних форм зайнятості банківських працівників. Розглянуто особливості упровадження нестандартних форм зайнятості банківських працівників. Доведено переваги використання неповної зайнятості та запозиченої праці. Указано, що на фоні відсутності законодавчих основ запровадження в банківську діяльність аутстафінгової моделі зайнятості на практиці вона демонструє певні переваги (укладений трудовий договір) і вузькі місця (відсутність стабільності для працівників). Обґрунтовується введення в українських банках режиму віддаленої та віртуальної роботи, що пов’язується з умовами коронавірусної пандемії та кризи. На основі аналізу практики роботи українських банків в умовах коронавірусної кризи обґрунтовано доцільність впровадження дистанційної роботи працівників банків, яка має характер віддаленої роботи на основі відповідної кваліфікації і належної цифрової грамотності. 

банк, банківський працівник, зайнятість, нестандартні форми, запозичена праця, аутстафінг, дистанційна робота 

Перевірено наукову гіпотезу щодо впливу складових інформаційного середовища на розширення можливостей людського розвитку. За вибірковим обстеженням умов життя домогосподарств України та областей Карпатського регіону з’ясовано тенденції в українському інформаційному просторі щодо рівня впровадження інформаційних технологій у сфери людського життя. Проаналізовано напрями використання послуг мережі «Інтернет» домогосподарствами для залучення населення до різних сфер суспільної діяльності та їхній вплив на людський розвиток областей Карпатського регіону. Аналіз показав суттєве скорочення частки домогосподарств, які користуються інтернетом для навчання та освіти, а також скачування програмного забезпечення. Великі резерви щодо розширення людського розвитку має пошук інформації, пов’язаної з питаннями здоров’я, взаємодії з органами державної влади. Зроблено висновок про недостатній рівень залучення населення Карпатського регіону до користування послугами мережі «Інтернет». Відзначено певне уповільнення та недостатнє координування й упровадження ІКТ, зокрема електронного урядування, наявність цифрової нерівності у використанні ІКТ. На основі аналізу індикаторів індексу глобальної конкурентоспроможності охарактеризовано проблеми у сфері розширення можливостей людського розвитку в Україні. Відзначено переважно низхідну тенденцію щодо розвитку сфер, причетних до розширення можливостей людського розвитку в умовах переходу до інформаційної економіки – освіти, охорони здоров’я, сфери праці, науки та інновацій. Визначено актуальні орієнтири у здійсненні державної соціальної політики у цій сфері. 

людський розвиток, інформаційне суспільство, інформаційна економіка, соціальна політика, людський капітал, Карпатський регіон 

Визначено поняття освітньої міграції, середовища її творення в країні та їх головні складові; сформовано відповідне статистичне забезпечення для оцінювання середовища творення освітньої міграції; обґрунтовано доцільність врахування фактора освітньої міграції при формуванні системи інформаційно-аналітичного супроводу моніторингу стану міграційної активності населення регіону. Визначено поняття середовища освітньої міграції та охарактеризовано основні складові його формування. Показано, що перша складова характеризує освітні та інформаційні умови формування середовища освітньої міграції населення, друга – освітньо-наукові умови, третя – соціально-економічні, соціально-демографічні, політичні умови, четверта – інноваційні умови, п’ята – інституційні. Наведено перелік показників, які розробляє українська статистика, для кількісного представлення кожної складової середовища освітньої міграції. Зроблено висновок про об’єктивну потребу проведення моніторингу стану міграційної активності та формування системи його інформаційно-аналітичного супроводу. Запропоновано розраховувати регіональний індекс формування середовища освітньої міграції. 

освітня міграція, середовище, складові, умови формування середовища, показники, моніторинг 

Визначено особливості та проблемні питання соціального захисту військовослужбовців-учасників АТО в умовах загострення військово-політичної ситуації в країні. Оцінено рівень задоволення потреби в отриманні учасниками АТО пільг, компенсацій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Охарактеризовано проблемні питання у реалізації державних гарантій соціального захисту учасників АТО у частині медичного, реабілітаційного, житлового, освітнього, трудового, інфраструктурного характеру, власності на землю. Запропоновано заходи щодо зниження або запобігання негативного впливу соціальних ризиків на військовослужбовців, які через особливості своєї службової діяльності не мають іншого джерела отримання гідних умов для існування. Показано місце і роль різних суб’єктів соціальної відповідальності у військовому середовищі в системі соціального захисту військовослужбовців. 

соціальний захист, військовослужбовці, АТО, державні гарантії, соціальна відповідальність