Перевірено наукову гіпотезу щодо впливу складових інформаційного середовища на розширення можливостей людського розвитку. За вибірковим обстеженням умов життя домогосподарств України та областей Карпатського регіону з’ясовано тенденції в українському інформаційному просторі щодо рівня впровадження інформаційних технологій у сфери людського життя. Проаналізовано напрями використання послуг мережі «Інтернет» домогосподарствами для залучення населення до різних сфер суспільної діяльності та їхній вплив на людський розвиток областей Карпатського регіону. Аналіз показав суттєве скорочення частки домогосподарств, які користуються інтернетом для навчання та освіти, а також скачування програмного забезпечення. Великі резерви щодо розширення людського розвитку має пошук інформації, пов’язаної з питаннями здоров’я, взаємодії з органами державної влади. Зроблено висновок про недостатній рівень залучення населення Карпатського регіону до користування послугами мережі «Інтернет». Відзначено певне уповільнення та недостатнє координування й упровадження ІКТ, зокрема електронного урядування, наявність цифрової нерівності у використанні ІКТ. На основі аналізу індикаторів індексу глобальної конкурентоспроможності охарактеризовано проблеми у сфері розширення можливостей людського розвитку в Україні. Відзначено переважно низхідну тенденцію щодо розвитку сфер, причетних до розширення можливостей людського розвитку в умовах переходу до інформаційної економіки – освіти, охорони здоров’я, сфери праці, науки та інновацій. Визначено актуальні орієнтири у здійсненні державної соціальної політики у цій сфері. 

людський розвиток, інформаційне суспільство, інформаційна економіка, соціальна політика, людський капітал, Карпатський регіон 

Визначено поняття освітньої міграції, середовища її творення в країні та їх головні складові; сформовано відповідне статистичне забезпечення для оцінювання середовища творення освітньої міграції; обґрунтовано доцільність врахування фактора освітньої міграції при формуванні системи інформаційно-аналітичного супроводу моніторингу стану міграційної активності населення регіону. Визначено поняття середовища освітньої міграції та охарактеризовано основні складові його формування. Показано, що перша складова характеризує освітні та інформаційні умови формування середовища освітньої міграції населення, друга – освітньо-наукові умови, третя – соціально-економічні, соціально-демографічні, політичні умови, четверта – інноваційні умови, п’ята – інституційні. Наведено перелік показників, які розробляє українська статистика, для кількісного представлення кожної складової середовища освітньої міграції. Зроблено висновок про об’єктивну потребу проведення моніторингу стану міграційної активності та формування системи його інформаційно-аналітичного супроводу. Запропоновано розраховувати регіональний індекс формування середовища освітньої міграції. 

освітня міграція, середовище, складові, умови формування середовища, показники, моніторинг 

Визначено особливості та проблемні питання соціального захисту військовослужбовців-учасників АТО в умовах загострення військово-політичної ситуації в країні. Оцінено рівень задоволення потреби в отриманні учасниками АТО пільг, компенсацій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Охарактеризовано проблемні питання у реалізації державних гарантій соціального захисту учасників АТО у частині медичного, реабілітаційного, житлового, освітнього, трудового, інфраструктурного характеру, власності на землю. Запропоновано заходи щодо зниження або запобігання негативного впливу соціальних ризиків на військовослужбовців, які через особливості своєї службової діяльності не мають іншого джерела отримання гідних умов для існування. Показано місце і роль різних суб’єктів соціальної відповідальності у військовому середовищі в системі соціального захисту військовослужбовців. 

соціальний захист, військовослужбовці, АТО, державні гарантії, соціальна відповідальність