Проаналізовано процес становлення та розвитку ісламських фінансів. Обґрунтовано зростання інтересу до ісламських фінансів і виокремлено провідні центри регіональних кластерів ісламських фінансів. Проаналізовано результати рейтингу ісламських фінансових установ світу за версією Global Finance. Досліджено діяльність групи Kuwait Finance House. Висунуто гіпотезу про вплив ісламських фінансів на економіку країн; вибірку становили 12 країн з розвиненою системою ісламських фінансів. Основними незалежними змінними обрано розмір активів ісламських банків, обсяги ринків сукук і такафул, частку ісламських фінансів у банківській системі; залежними змінними визначено обсяг ВВП та ВВП на одну особу. Установлено, що в групі країн із часткою ісламських фінансів понад 20% показники ВВП на одну особу є значно вищими. За допомогою методів кореляційного аналізу встановлено залежності між досліджуваними показниками в цій групі країн. Обґрунтовано значущість запровадження інноваційних інструментів ісламських фінансів, що сприятиме фінансовій інклюзії та залученню інвестицій у соціально важливі проєкти. Запропоновано ключові стратегічні напрями подальшого розвитку ісламських фінансів, що забезпечуватимуть економічний і соціальний ефект. 

глобальна економіка, ісламські фінанси, соціально-економічний розвиток, добробут, сталий розвиток, інвестиції, фінансова інклюзія 

Обґрунтовано роль процесів регіоналізації у формуванні світового економічного порядку. Відзначено, що в системі міжнародних економічних відносин з’являються нові імперативи формування світового економічного порядку, що обумовлено змінами у складі та функціональними змінами основних «акторів» глобального простору, кризою в глобальному управлінні. Встановлено, що трансформація системи міжнародних відносин і світового порядку відбувається під впливом різновекторних впливів глобалізації і регіоналізації. Розкрито теоретичні підходи до розуміння глобальної регіоналізації та аргументовано, що регіоналізація на глобальному рівні відображає регіональне структурування глобального простору. Проаналізовано регіональні асиметрії глобального економічного простору. Наголошено увагу на можливостях виникнення конфліктних інтересів в окремих регіонах світу через неузгодженість інтересів. Аргументовано появу альтернативних моделей регіонального співробітництва в умовах глобалізації. 

глобалізація, регіоналізація, глобальна регіоналізація, економічна інтеграція, інтеграційні об’єднання, новий світовий економічний порядок