Досліджено вплив геополітичних ризиків на забезпечення продовольчої безпеки в умовах глобалізації. Обґрунтовано, що забезпечення продовольчої безпеки є одним з основних викликів сучасного світу. Оцінено геополітичні ризики в історичній ретроспективі та з’ясовано основні геополітичні чинники, що впливають на стабільність і доступність продовольчих ресурсів. Акцентовано на необхідності трансформації глобальної продовольчої системи. Підтверджено зв’язок забезпечення продовольчої безпеки з виконанням Цілей сталого розвитку. Проаналізовано динаміку глобального голоду та розкрито основні тенденції забезпечення продовольчої безпеки, а також ідентифіковано регіони, в яких ця проблема стоїть особливо гостро. Оцінено стан голоду за регіонами та виявлено відмінності між регіонами за часткою населення, що має проблему з голодом. З’ясовано проблеми неповноцінного харчування та їхній вплив на здоров’я населення. Наголошено на проблемах поширення надмірної ваги та ожиріння. Визначено роль сільськогосподарського виробництва та харчової промисловості в забезпеченні продовольчої безпеки. Підкреслено необхідність реалізації адаптивних стратегій і глобальної координації для забезпечення стійкості продовольчих систем.
геополітичні ризики, продовольча безпека, глобалізація, ланцюги постачання, військові конфлікти, міжнародна торгівля, економічна нестабільність, санкції, продовольчі системи, міжнародна співпраця
У статті досліджуються основні проблемні аспекти трансформації теоретичних засад інструментів та механізмів управління в умовах розвитку нової економіки. Розглянуто світові тенденції та проблеми сучасного етапу формування нової економіки в контексті європейських цивілізаційно-інтеграційних процесів. Проаналізовано досвід розвинутих країн та виокремлено основні інструменти в процесі формування нової економіки. Виділено основні стратегічні технологічні тренди, які впливають на структурні трансформаційні процеси у світовій економіці та забезпечують формування високого потенціалу конкурентоспроможності країни за недостатнього розвитку інфраструктури ІКТ. Розкрито концентрацію основних підходів до розуміння сутності цифрової стратегії, яка концентрується на створенні правильних умов для ефективного використання ІКТ з метою поглиблення соціальної інтеграції в умовах нової економіки. Розраховано індекс нової економіки для країн Європейського Союзу. Доведено, що для вирішення проблем подолання «цифрової нерівності» необхідно широке поширення спеціальних програм навчання, розроблених для людей, які ніколи раніше не працювали з комп’ютером, в Україні можна віднести пенсіонерів, працівників соціальних служб, частково державних і муніципальних службовців, жителів віддалених районів, вихованців дитячих будинків, безробітних, зокрема у країнах, що розвиваються, але бажаючих увійти у світове інформаційне співтовариство.