УДК 338.24:621; JEL D92
Кудря Я. В., Пукала Р. Методи управління дохідністю інвестування у розвиток підприємств. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2019. Вип. 2(136). С. 79-81. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2019-2-14.
Літер.: 9

Автори



Кудря Ярослав Валерійович

кандидат економічних наук

старший науковий співробітник відділу проблем реального сектору економіки регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»

Контакти: swiss.inc.com@gmail.com

Сторінки:

Пукала Ришард

доктор наук

проректор, Державна вища техніко-економічна школа ім. Броніслава Маркевича (м. Ярослав, Польща)

Контакти: zim@pwste.edu.pl, ryszard.pukala@interia.pl

Сторінки:

Анотація

Здійснення інвестиційної діяльності підприємств переважно пов’язане з певним рівнем непередбачуваності очікуваних фінансових результатів реалізації інвестиційних проектів. Існування інвестиційного ризику, що є властивістю інвестиційного процесу, значною мірою зумовлює недостатню привабливість певних напрямів вкладення інвестицій, а також часто призводить і до суттєвого погіршення фінансового стану інвесторів. Попри те, що повністю уникнути ризику інвестиційної діяльності підприємств неможливо, існують різноманітні інструменти як зниження, так і оптимізації його рівня за співвідношенням рівнів ризику та очікуваного доходу від реалізації інвестиційних проектів підприємств. Окрім таких відомих методів зниження інвестиційного ризику, як проведення диверсифікації інвестиційного портфеля, резервування і страхування ризиків, досить важливе значення має розроблення комплексу науково обґрунтованих інструментів, методів і показників управління ризиками інвестиційної діяльності промислових підприємств. На практиці це дозволить приймати більш економічно обґрунтовані та виважені управлінські рішення, зокрема своєчасно відсіювати ті інвестиційні проекти, рівень ризику яких є занадто високим для інвесторів, і знижувати рівень непередбачуваності фінансових результатів інвестиційної та інноваційної діяльності, покращувати фінансовий стан підприємств. Управління інвестиційним ризиком підприємства повинно зводитися у кінцевому підсумку до визначення найкращого з точки зору його власників і зовнішніх інвесторів співвідношення між рівнями прибутковості інвестування підприємства та ризику такого інвестування. При цьому інвестори, розглядаючи інвестиційні проекти розвитку підприємства, приймають рішення про доцільність реалізації проектів на підставі таких основних показників: очікуваного доходу від реалізації проекту, індикатором якого може прийматися його середньорічне прогнозне значення протягом періоду реалізації інвестиційного проекту; вартості реалізації проекту, тобто суми потрібних інвестицій у його здійснення; рівня ризику реалізації проекту, індикатором якого може бути коефіцієнт варіації за середньоквадратичним або середнім лінійним відхиленням. Встановлено взаємозв’язок між цими показниками у вигляді економіко-математичних моделей та отримано математичні вирази визначення ринкової вартості майна підприємства та окремих інвестиційних проектів, які реалізуються ним. Застосування цих моделей як цільових орієнтирів прийняття оптимальних інвестиційних рішень дозволяє встановити найкраще співвідношення між очікуваною дохідністю інвестицій і рівнем ризику їх здійснення. Використання розробленого методу управління інвестиційним ризиком під час формування інвестиційного портфеля підприємства та вибору джерела фінансування, який базується на встановленому взаємозв’язку між ринковою вартістю інвестиційного проекту, очікуваним доходом та рівнем ризику його реалізації, забезпечує прийняття оптимальних управлінських рішень за критерієм максимуму ринкової вартості промислового підприємства.

Ключові слова:

капіталізація, оцінювання, промислові підприємства, регулювання, розвиток, управління

Посилання


1. Guangyan L., Peishun L., Xiaofeng L., Caiping X. Assessment on Reform Solution of Enterprise Management and Control Model Based on Group Hierarchy Grey Method. Procedia Engineering. 2012. Vol. 37. Pp. 42-48.
2. Modigliani F., Miller M. H. Cost of Capital, Corporation Finance and the Theory of Investment. American Economy Review. 2018. Vol. 7. Рp. 261-297.
3. Knight F. H. Risk, Uncertainty and Profit. Boston & N-Y: Houghton Mifflin, 2015. 381 p.
4. Hamilton W. H. The Institutional Approach to Economic Theory. American Economic Review. 2018. № 9. Pp. 309-318.
5. Jensen M., Meckling W. Theory of the Firm: Managerial Behavior, Agency Costs and Ownership Structure. Journal of Financial Economics. 2017. Vol. 3. № 4. Pp. 305-360.
6. Kaplan R. S., Norton D. P. Balanced Score Card. Boston: Harvard Business School Press, 2019. 607 p.
7. Land A. H., Doig A. G. Automatic Method of Solving Discrete Programming Problems. Econometrica. 1960. № 28. Pp. 497-520.
8. Nelson R., Winter S. In Search of a Useful Theory of Innovation. Research Policy. 2015. Vоl. 6. № 1. Pp. 36-76.
9. Abdullah L., Jaafar S., Taib I. Ranking of Human Capital Indicators Using Analytic Hierarchy Process. Procedia-Social and Behavioral Sciences. 2013. Vol. 107. Pp. 22-28.