В статті проведено аналіз авторських підходів зарубіжних та вітчизняних вчених до трактування сутності поняття «конкурентоспроможність регіону» як економічного явища. Виділено критерії, що лежать в основі даної категорії. Проаналізованодва головні підходи до трактування категорії конкурентоспроможності регіону. Встановлено, що конкурентоспроможність регіону не є простою інтерпретацією ні макроекономічної, на мікроекономічної конкурентоспроможності, тобто регіони не можна аналізувати ні як просту сукупність компаній, ні як спрощену модель національної економіки. Представлено конкурентоспроможність регіону як динамічне явище, що постійно варіюється під впливом різноманітних факторів та чинників та потребує постійного моніторингу.Обґрунтовано, що в довгостроковій перспективі, конкурентні переваги регіону слід формувати через застосування знань, підвищенні продуктивності інтелектуальної праці, здатності до інновації та розвитку нових ідей.