Названо основні передумови становлення програм енергоефективності та процес їх запровадження, зокрема у європейських країнах, через призму концепції сталого розвитку. Розглянуто заходи з енергозбереження Європейського Союзу, проаналізовано досвід і результати проведення. Вказано відповідні актуальні заходи та обов’язки країн-членів ЄС до 2030 р., а також, показники, яких планується досягти. Проаналізовано досвід запровадження енергоефективності у Польщі. Ця країна за стартовими показниками у 1990-х рр. найбільш подібна до тих, що були на той час в Україні. Розраховано умовні втрати України у 2017 р. через розрив між показниками енергоефективності України та Польщі (подібність кліматичних умов і стану житлових фондів дозволили припустити, що таке порівняння буде найбільш коректним щодо України). За результатами розрахунків дійшли висновку, що набагато ефективнішим способом використання коштів (наприклад, тих, що ідуть на субсидіювання населення) є спрямування їх на підсилення рівня енергоефективності (бодай до рівня країни-сусіда), що дасть можливість зекономити близько 40 млрд грн Саме такою сумою визначено потенціал України щодо покращення енергозбереження та можливі результати його реалізації. Встановлено, на якому етапі перебуває Україна щодо впровадження енергоефективних заходів і програм; яку роль у цьому відіграватиме новостворений Фонд енергоефективності та чи відбувається розвиток енергоефективного будівництва як одного з міжнародних зобов’язань України. 

сталий розвиток, енергоефективність, євроінтеграція, заходи з енергоефективності, енергоємність, Фонд енергоефективності