Досліджено існуючі підходи до трактування потенціалу біоенергетичних ресурсів. Розглянуто найбільш поширені практики диференціації потенціалів закордонними й вітчизняними вченими та зазначено зростання ролі екологічних факторів. Наведено визначення теоретичного, технічного, енергетичного, економічного та сталого (екологічного) потенціалів. Запропоновано не виділяти сталий, або екологічний потенціал, оскільки доступна інформація для достовірного його обчислення в абсолютних чи відносних показниках відсутня. Водночас обмеження з позицій сталого розвитку слід враховувати на всіх етапах розрахунків. Встановлено, що на величину енергетичного потенціалу рослинних відходів впливають такі фактори, як конкуренція між використанням відходів в енергетичних цілях і на потреби тваринництва; можливість виснаження органічних поживних речовин у ґрунті через видалення залишку соломи з сільськогосподарських угідь. Розраховано низку коефіцієнтів, необхідних для оцінювання енергетичного потенціалу; з їх застосуванням визначено величину енергетичного потенціалу первинних і вторинних рослинних відходів. 

біоенергетика, енергетичний потенціал, сталий розвиток, біомаса, рослинні відходи