Актуалізація дослідження інкорпорованої капіталізації як першопричинного джерела забезпечення зростання вартісних результатів капіталотворення пов’язана з тим, що за постіндустріальних умов діяльності підприємств їхня успішність визначається здатністю продукувати та використовувати нові знання, організаційна природа яких вивчається в інкорпорованій площині. Основним фокусом дослідження стали стратегічні орієнтації на навчання та самонавчання, що зумовлено конкуренцією у сфері неявного знання й ключових компетенцій, які формуються та відтворюються виключно в межах конкретного підприємства. Доведено, що переважна більшість моделей трансформації знань фокусуються на кодифікації, зберіганні та повторному використанні знань. 

інкорпорована капіталізація, знання, трансформація знань, стратегія, стратегічні орієнтації, організаційне самонавчання