доцент кафедри міжнародних економічних відносин та управління проектами, факультет міжнародних відносин, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
За результатами аналізу терміна «соціальна безпека територіальної громади» констатовано, що на сьогодні немає його нормативного визначення, а науковці застосовують різні визначення для окреслення цього поняття. Соціальну безпеку територіальної громади авторами окреслено як такий її стан, за якого забезпечується захищеність життєво важливих інтересів територіальної громади, зокрема ресурсне (включно з людськими ресурсами) та інституційне самовідтворення, яке забезпечує її ефективну життєдіяльність і сталий розвиток. Встановлено, що соціальна безпека територіальних громад визначена ООН як важлива складова забезпечення безпеки людини. Інституціональний базис соціальної безпеки територіальних громад визначено Міжнародним пактом про соціальні економічні та культурні права, Європейською соціальною хартією, Конституцією України, відповідними внутрішніми соціальними стандартами, статутами територіальних громад. На сьогодні на мезорівні сформовані системи соціальної безпеки, орієнтовані значною мірою на гарантування визначеного рівня якості життя, втім які не ураховують поведінкову складову територіальної громади як соціальної системи, пріоритети сталого розвитку, а тому такі системи потребують додаткового вивчення та удосконалення. Конкретизовано критерії соціальної безпеки територіальної громади, враховуючи цілі її розвитку, які полягають у встановленні відповідних нормативних індикаторів їх виміру та механізмів і засобів досягнення. Рекомендовано ураховувати критерії соціальної безпеки територіальних громад у державній регіональній політиці.
соціальна безпека територіальної громади, ресурси, регіональна політика, національна безпека, критерії