Подано теоретичне обґрунтування дохідних будинків з позицій їхнього функціонування як інвестиційних проектів, а також як конкретного механізму розв’язання проблем на ринку оренди житлової нерухомості. Визначено, що дохідний будинок – це інвестиційний проект, управління яким передбачає повне або часткове надання в тимчасове користування власником житлових і нежитлових приміщень фізичним і юридичним особам із різним рівнем доходу на засадах комерційного та соціального найму, з метою отримання доходу власником за рахунок орендної плати та відшкодування вартості додаткових послуг або досягнення соціального ефекту(з правом подальшого викупу за доступною ціною). Визначено, що дохідні будинки повинні відрізнятися від житла, наданого в оренду на умовах соціального або комерційного найму, професійним рівнем управління та наданням мешканцям-орендарям високого рівня житлово-комунального обслуговування. Також важливою відмінністю є те, що проектування, будівництво та експлуатація дохідного будинку забезпечують дохід і ліквідність протягом усього терміну його експлуатації. Виявлено, що в Україні відсутня цілісна модель управління дохідними будинками, а також конкретні шляхи розв’язання проблем на ринку оренди житлової нерухомості. 

дохідний будинок, інвестиційний проект, нерухомість, оренда, управління