Розглянуті особливості періоду індустріалізації, які притаманні світовій економіці в умовах сьогодення. Визначено та охарактеризовано чотири моделі індустріалізції, які можуть існувати на сучасному етапі розвитку економіки: постіндустріалізація (характеризується розвитком технологій 5-го укладу, яким в умовах деіндустріалізації притаманні вивід за межі країни низькотехнологічних галузей та запровадження високотехнологічних виробничих потужностей), неоіндустріалізація (характеризується розвитком технологій 6-го укладу (серед яких наномініатюризація, біотехнологізація, когнітивізація, розвиток 3D-друку), некроіндустріалізація (характеризується переважанням галузей промисловості з технологіями 3-го та 4-го укладів, які в умовах деіндустріалізації «переживають» скорочення виробничих потужностей внаслідок їх фізичного зносу і відсутності попиту на продукцію), традиційна індустріалізація (характеризується переважанням добувних галузей промисловості, важкого та низькотехнологічного машинобудування, розвитком технологій 3-го та 4-го укладів, які модернізуються для відповідності ринковим викликам сьогодення). Проаналізовано стратегію «Європа-2020», реалізація якої розпочалася у 2010 р. Європейською комісією, в частині розвитку промислової політики. Визначено, що новий економічний курс ЄС ґрунтується на забезпеченні розумного, стійкого економічного розвитку для досягнення високого рівня зайнятості, продуктивності та соціальної згуртованості на. Визначено ключові орієнтири розвитку світової економіки на засадах розумного зростання, стійкого та всебічного розвитку в контексті подолання деіндустріалізації та переходу до 6-го технологічного укладу.
індустріалізація, світова економіка, постіндустріалізація, неоіндустріалізація, некроіндустріалізація, традиційна індустріалізація