Систематизовано концептуальні засади формування центрів економічного зростання у фокусі регіональної політики Європейського Союзу. Розкрито сутність категорії «центр економічного зростання», в основу якої покладено теоретичні витоки концепції (полюси зростання, агломераційні ефекти, нова економічна географія) та її сучасні інституційні інтерпретації у практиці ЄС. Запропоновано систему критеріїв ідентифікації центрів економічного зростання в контексті політики згуртованості та place-based approach (економічний, локалізаційний, інфраструктурний, функціональний, урбаністичний, інституційний, критерій просторової зв’язності, часовий). На основі «перехресного» розгляду й теоретичного осмислення розкрито й оцінено закономірності розвитку центрів економічного зростання стосовно якості економічного розвитку, капіталізації нематеріальних чинників, динамізму та керованості. Систематизовано нові підходи до регіональної політики ЄС та з’ясовано основні принципи, фінансові інструменти, інвестиційні пріоритети, новації періоду 2021-2027 рр. та відмінності від попередніх періодів. Висновки можуть бути використані для уточнення методології ідентифікації центрів зростання та адаптації інструментів регіональної політики України до вимог політики згуртованості ЄС. 

центр економічного зростання, політика згуртованості, мультиплікативний ефект, поліцентричний розвиток, агломераційні ефекти, spillover-ефекти, функціональні міські території, великі міста, середні міста, малі міста, кластер 

Здійснено аналіз причинно-наслідкових зв’язків та оцінювання впливу просторових чинників на продуктивну спроможність економіки регіону. Теоретично осмислено суть продуктивної спроможності регіону, наведено характеристики просторових чинників та їхній можливий вплив на продуктивну спроможність економіки регіону. Здійснено емпіричний аналіз та оцінювання залежності між багатофакторною продуктивністю і просторовими чинниками регіону. Як основу використано кореляційно-регресійний аналіз. Виявлено, що показники щільності інвестицій, бізнесу, рівень урбанізації та вартість нерухомості в містах-обласних центрах є визначальними щодо підвищення продуктивної спроможності економіки регіону. Проведено обґрунтування отриманих результатів і висунуто низку гіпотез стосовно причин і характеру впливу просторових показників на продуктивну спроможність регіону, зокрема щодо залежності факторної продуктивності від показника щільності населення, інвестицій, бізнесу, вартості нерухомості. Здійснено узагальнення щодо неоднорідності простору за концентрацією та структурою економічних активів, суттєвих відмінностей в інвестиційній привабливості територій на рівні регіонів. Здійснено регіональний зріз щодо економічного потенціалу та продуктивної спроможності економіки окремих областей. 

продуктивна спроможність, простір, регіон, кореляційно-регресійний аналіз, просторові чинники