Досліджуються ключові характеристики та етапи розвитку глобального економічного прогресу у ХХІ ст. в умовах глибокої трансформації глобальної економіки. Показано, що сучасний глобальний прогрес формується під впливом багатовимірних трансформацій, які визначають нову логіку економічної динаміки та супроводжуються формуванням нового світового порядку. Проте ці процеси не вирішують проблему забезпечення сталого глобального економічного прогресу. Проаналізовано основні підходи до сценарного моделювання світового порядку. Обґрунтовано, що на відміну від попередніх періодів, коли економічний розвиток переважно трактувався як передбачуване та екстенсивне зростання світового ВВП, у ХХІ ст. він набуває рис нелінійного процесу. Визначено основні характеристики глобального економічного прогресу, зокрема роль міжнародної торгівлі, інвестицій, соціальних параметрів розвитку. На основі аналізу динаміки світового ВВП, торгівлі, інвестицій, безробіття та відмінностей між групами країн обґрунтовано, що прогрес у ХХІ ст. визначається не лише кількісними показниками, а насамперед здатністю економічних систем до відновлення в післякризові періоди, адаптації та мінімізації втрат потенціалу в умовах глобальних шоків. Побудовано матрицю кореляцій між характеристиками глобального економічного прогресу. Для оцінювання впливу динаміки обраних факторів на темпи зростання світового ВВП побудовано множинну регресійну модель, яка підтвердила сильний вплив динаміки світової торгівлі та валового нагромадження основного капіталу. На основі обчислення відносного внеску факторів у зміну результативної змінної встановлено, що торгівля є домінантною характеристикою глобального прогресу, а інвестиції формують довгострокову траєкторію розвитку. Підтверджено соціальний вимір глобального економічного прогресу та обґрунтовано значення соціальних характеристик, зокрема рівня безробіття, для його забезпечення. Виявлено суттєву асиметрію глобального економічного прогресу між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, що підтверджує відсутність єдиної уніфікованої траєкторії прогресу. Розкрито основні відмінності між моделями економічного зростання та акцентовано увагу на необхідності управління структурними асиметріями розвитку. На основі сценарного та історичного підходів запропоновано періодизацію глобального економічного прогресу у ХХІ ст., яка охоплює фази прискореної глобалізації, фінансової корекції, асиметричного відновлення, накладених шоків і структурної переорієнтації. Визначено, що для сучасної фази структурної переорієнтації глобального економічного прогресу характерними є перебудова енергетичних і торговельних потоків, зростання оборонних витрат, посилення ролі технологічних факторів і людського капіталу, а також підвищення інституційної стійкості. Запропонована періодизація дає змогу простежити зміну характерних рис глобального економічного прогресу та визначити логіку його подальшої еволюції.
Проаналізовано процес становлення та розвитку ісламських фінансів. Обґрунтовано зростання інтересу до ісламських фінансів і виокремлено провідні центри регіональних кластерів ісламських фінансів. Проаналізовано результати рейтингу ісламських фінансових установ світу за версією Global Finance. Досліджено діяльність групи Kuwait Finance House. Висунуто гіпотезу про вплив ісламських фінансів на економіку країн; вибірку становили 12 країн з розвиненою системою ісламських фінансів. Основними незалежними змінними обрано розмір активів ісламських банків, обсяги ринків сукук і такафул, частку ісламських фінансів у банківській системі; залежними змінними визначено обсяг ВВП та ВВП на одну особу. Установлено, що в групі країн із часткою ісламських фінансів понад 20% показники ВВП на одну особу є значно вищими. За допомогою методів кореляційного аналізу встановлено залежності між досліджуваними показниками в цій групі країн. Обґрунтовано значущість запровадження інноваційних інструментів ісламських фінансів, що сприятиме фінансовій інклюзії та залученню інвестицій у соціально важливі проєкти. Запропоновано ключові стратегічні напрями подальшого розвитку ісламських фінансів, що забезпечуватимуть економічний і соціальний ефект.
Обґрунтовано роль процесів регіоналізації у формуванні світового економічного порядку. Відзначено, що в системі міжнародних економічних відносин з’являються нові імперативи формування світового економічного порядку, що обумовлено змінами у складі та функціональними змінами основних «акторів» глобального простору, кризою в глобальному управлінні. Встановлено, що трансформація системи міжнародних відносин і світового порядку відбувається під впливом різновекторних впливів глобалізації і регіоналізації. Розкрито теоретичні підходи до розуміння глобальної регіоналізації та аргументовано, що регіоналізація на глобальному рівні відображає регіональне структурування глобального простору. Проаналізовано регіональні асиметрії глобального економічного простору. Наголошено увагу на можливостях виникнення конфліктних інтересів в окремих регіонах світу через неузгодженість інтересів. Аргументовано появу альтернативних моделей регіонального співробітництва в умовах глобалізації.
глобалізація, регіоналізація, глобальна регіоналізація, економічна інтеграція, інтеграційні об’єднання, новий світовий економічний порядок
УКР 
ENG
vitaliyzapukhlyak@gmail.com
