УДК 331.102.344:332.122:330.34(477); JEL L20, L25, M21, J24, O34 Давимука С. А. Інтелектуальний ресурс – основний фактор забезпечення сталого розвитку регіонів України в умовах децентралізації / С. А. Давимука, Л. І. Федулова // Регіональна економіка. – 2017. – №1(83). – С. 5-16. Літер.: 23
Визначено сутність і роль інтелектуальних ресурсів у розбудові регіонів у напрямі реалізації реформи децентралізації. Розглянуто досвід країн-членів ЄС щодо реалізації регіональних інноваційних стратегій і заходів у напрямі підтримки та популяризації інституту інтелектуальної власності як основного фактора сталого розвитку регіонів. На основі статистичного аналізу виявлено стан інтелектуальної власності у розрізі регіонів України та проаналізовано проблеми її формування та захисту у контексті загальнонаціональних проблем науково-технологічного розвитку. Обґрунтовано, що формування та реалізація інтелектуальних ресурсів в Україні має ґрунтуватися насамперед на становленні й посиленні ролі регіонального управління інноваційними процесами, що, своєю чергою, має стати одним з головних напрямів державної економічної політики щодо залучення науково-технологічного та інноваційного потенціалу регіонів у процес децентралізації.
Brooking A. Intellectual Capital: Core Asset for the Third Millennium / A. Brooking. – London: Caspian Publishing, 1996. – 224 p.
Drucker P. Management Challenges for the 21st Century / P. Drucker. – New York: Harper Paperbacks, 2001. – 224 p.
Edvinsson L. Developing a model for managing intellectual capital / L. Edvinsson, P. Sullivan // European Management Journal. – 1996. – Vol. 14. – No. 4. – Pp. 356-364.
Teece D. J. Managing Intellectual Capital: Organizational, Strategic and Policy Dimensions / D. J. Teece. – Oxford University Press, 2000. – 300 p.
Knowledge, innovation and economic growth: the theory and practice of learning regions / Ed. by H. Boekema et. al. – Cheltenham, 2000. – 266 p.
Tura T. Social capital in building regional innovative capability / T. Tura, V. Harmaakorpi // Regional Studies. – 2005. – Vol. 39. – No. 8. – Pp. 1111–1125.
O'Donnell D. Recognition and Measurement of Intellectual Resources: the accounting-related challenges of Intellectual Capital / D. O'Donnell, P. O'Regan, V. O'Regan. – CEUR Workshop Proceedings. – 2000. – Vol. 34. – Pp.17-1-17-8. – Retrieved from http://ceur-ws.org/Vol-34/odonnell_et_al.pdf
Герасимчук З. В. Організаційно-економічний механізм становлення інноваційного потенціалу регіону: монографія / З. В. Герасимчук, Н. С. Куцай ; Луцький національний технічний університет. – Луцьк, 2011. – 216 с.
Кузнецова Т. Проблематика развития человеческого капитала в исследованиях ОЭСР / Т. Кузнецова, А. Нархова // Новости ОЭСР. Наука, инновации, новая экономика : информационный бюллетень / Национальный исследовательский университет «Высшая школа экономики». – 2016. – Вып. 3 (6). – С. 1-5. – Режим доступа: https://oecdcentre.hse.ru/data/2016/07/05/1116681695/Информационный%20бюллетень_Новости%20ОЭСР_Выпуск%206.pdf
Каргинова М. А. Что в настоящее время следует относить к интеллектуальным ресурсам // Современные проблемы науки и образования. – 2015. – № 1. – Ч. 1. – Режим доступа: https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=17212
Аналітичний звіт за підсумками міжрегіонального дослідження і участі громадськості у процесах об’єднання і розвитку територіальних громад / Одеський інститут соціальних технологій. – Одеса, 2016. – 104 с. – Режим доступу: http://www.irf.ua/content/files/analitichniy-zvit-povniy.pdf
Региональное развитие и региональная политика Венгрии и Центрально-Восточной Европы в переходный период : пер. с англ. / [сост. Д. Хорват, С. С. Артоболевский]. – М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2011. – 289 с.
Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation (RIS3) / European Commission. – 2012, May. – 126 p. – Retrieved from http://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/presenta/smart_specialisation/smart_ris3_2012.pdf
Intellectual property rights intensive industries: contribution to economic performance and employment in the European Union : Industry-Level Analysis Report / European Patent Office, Office for Harmonization in the Internal Market. – 2013, September. – 144 p. – Retrieved from http://ec.europa.eu/internal_market/intellectual-property/docs/joint-report-epo-ohim-final-version_en.pdf
Идрис К. Интеллектуальная собственность — мощный инструмент экономического роста : обзор / К. Идрис ; Всемирная организация интеллектуальной собственности. – Публикация ВОИС Nо 888/1. 2‑е изд. – Женева, 2003. – 39 с. – Режим доступа: http://www.wipo.int/export/sites/www/freepublications/ru/intproperty/888/wipo_pub_888_1.pdf
Резюме исследования о роли патентов в деловых стратегиях: исследования по вопросам мотивов китайских компаний для патентования, реализации патентов и патентной индустриализации / Комитет по развитию интеллектуальной собственности (КРИС). – Женева: ВОИС, 2014. – 1 мая. – 5 с. – Режим доступа: http://www.wipo.int/edocs/mdocs/mdocs/ru/cdip_13/cdip_13_inf_8.pdf
Промислова власність у цифрах за 2015 рік / Державна служба інтелектуальної власності України, Український інститут інтелектуальної власності. – 2016. – 49 с. – Режим доступу: http://www.euroosvita.net/prog/data/attach/4569/promvlasnist-2015.pdf
Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2014 році : [стат. зб.] / відп. за вип. О. О. Кармазіна ; Державна служба статистики України. – К. : Держстат України, 2015. – 255 с. – Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/2015/zb/09/zb_nayka_14.zip
Регіони України за 2014 рік : стат. зб. / [відп. за вип. Г. М. Тимошенко]. – К. : Державна служба статистики України, 2015. – Ч. 2. – 681 с. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2015/zb/12/zb_reg2_pdf.zip
2016 Special 301 Report / Office of the United States Trade Representative. – 2016. – April 12. – Retrieved from https://ustr.gov/sites/default/files/USTR-2016-Special-301-Report.pdf
США: Україна ще й досі має високі показники за рівнем «піратства» // Сайт NewsRu. – 2017. – 10 лютого. – Режим доступу: http://www.newsru.ua/ukraine/10feb2017/urovenpiratstva.html
The International Property Rights Index 2015 / Property Rights Alliance. – Website dagmedya.net in Hungary. – 2015. – November. – Retrieved from https://dagmedya.net/wp-content/uploads/2015/11/2015-IPRI-final.pdf
Розвиток і захист інтелектуальної власності в Україні // Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати: офіційний сайт. – 2014. – Липень. – 44 с. – Режим доступу: http://iccua.org/wp-content/uploads/2014/07/--Rozvitok-i-zahist-intelektualnoyi-vlasnosti-v-Ukrayini---zvit-za-2014-rik.pdf
Визначено сутність інституційних механізмів розбудови регіональних інноваційних екосистем (РІЕС) на основі принципів відкритих інновацій. Встановлено чинники функціонування регіональних інноваційних систем, що мають інституційну природу. Обґрунтовано, що інституційний механізм формування РІЕС в Україні має ґрунтуватися насамперед на становленні й посиленні ролі регіонального управління інноваційними процесами, що, своєю чергою, має стати одним з головних напрямів державної інноваційної політики щодо залучення науково-технологічного та інноваційного потенціалу регіонів у сталий економічний розвиток. Розроблено заходи щодо удосконалювання системи управління у сфері інноваційної діяльності, оптимізації оргструктур, методів та інтегративних функцій при розбудові регіональних інноваційних екосистем. Визначено базові елементи (інститути) регіональної інноваційної екосистеми та охарактеризовано їхню роль і функції у створенні інноваційного екосередовища, що дозволить забезпечити ефективне використання і розвиток науково-технологічного потенціалу регіонів.
регіональна інноваційна політика, інституційні механізми, інноваційна екосистема регіону
УДК 332.13:334.78; JEL M3, M21, M29 Чорний Р. С. Концептуальні підходи до дослідження просторової організації підприємницької діяльності / Р. С. Чорний, В. П. Цюпак // Регіональна економіка. – 2016. – №4(82). – С. 160-166. Літер.: 14
Систематизовано теоретичні та методологічні засади дослідження просторової організації підприємницької діяльності, а саме: розглянуто концептуальні підходи до вивчення таких понять, як «територіальна організація» та «просторова організація» економіки, суспільства, господарської та підприємницької діяльності; визначено трансформацію понятійно-термінологічної системи просторової організації суспільного життя. Узагальнено пріоритетні напрями обґрунтування дієвих організаційно-інституційних та економічних механізмів (засобів, інструментів) регулювання просторової організації підприємницької діяльності. Окреслено коло проблемних питань щодо подальшого вивчення процесу теоретичного й методологічного осмислення наукової системи, яка б описувала питання просторової організації та взаємодій, впливу процесів просторового розвитку на макро-, мікро- і глобальну економічну динаміку.
простір, територіальна організація економіки, просторова організація підприємницької діяльності, просторові форми організації бізнесу
Статтю присвячено висвітленню соціокультурних аспектів інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючих регіонах України. Результати авторського соціологічного обстеження дають підстави для висновку, що вимушені переселенці здебільшого обирають регіони, де домінують світоглядні орієнтації та настрої, близькі особисто їхнім. Тому виражених ознак соціокультурної напруги між внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та населенням досліджуваних регіонів виявлено не було. З’ясовано, що внутрішні вимушені мігранти у західних областях відчувають до себе здебільшого доброзичливе, а у східних – позитивно-нейтральне ставлення місцевого населення. Загалом внутрішньо переміщені особи були доброї думки про мешканців приймаючих регіонів або ж змінили її у позитивному напрямі після переїзду. Виявлено, що понад третина респондентів прагнуть повернутися на малу батьківщину, а менше третини – не визначились зі своїми планами на найближче майбутнє. При цьому встановлено: чим далі від зони конфлікту, тим більшою є частка осіб, котрі прагнуть залишитись у приймаючому регіоні. У статті запропоновано основні шляхи вирішення найгостріших проблем ВПО, залежно від їх планів щодо майбутнього місця проживання.
внутрішньо переміщені особи (ВПО), дослідження, інтеграція, проблеми, зайнятість, ставлення
УДК 331.5:35.072.1; JEL E24, R12 Бутко М. П. Інституціональні засади модернізації сфери зайнятості в умовах децентралізації владних повноважень / М. П. Бутко, О. В. Попело // Регіональна економіка. – 2016. – №4(82). – С. 6-14. Літер.: 13
Проаналізовано сучасний стан рівня зайнятості населення за регіонами. Систематизовано нетрадиційні форми зайнятості населення у контексті модернізації економіки регіонів. Виділено і розглянуто такі атипові форми зайнятості, як: повну зайнятість за умов гнучких форм організації робочого часу; неповну зайнятість; тимчасову зайнятість; зайнятість на засадах вторинної зайнятості; зайнятість на основі договорів цивільно-правового характеру; надомну працю; працю за викликом; дистанційну зайнятість; позикову працю, неформальну зайнятість; нереєстровану зайнятість у неформальному секторі. Розглянуто питання інноваційності трансформаційних змін у сфері зайнятості та наведено основні чинники запуску та підтримки відповідних процесів. Виявлено перспективні інновації, які дозволять принципово активізувати державну політику у сфері зайнятості міського населення. Для вирішення проблеми відсутності активної профорієнтаційної політики держави запропоновано застосування інноваційної комплексної програми професійної орієнтації, суть якої полягає у реалізації державою стимулів для користування профорієнтаційними послугами особами будь-якого віку та етапу трудового життя, пов’язаних з більшим сприянням у працевлаштуванні, а також створенні системи надання таких послуг та її доступності.
децентралізація, нетрадиційна зайнятість, ринок праці, глобалізація, модернізація, соціально-трудові відносини
Розвиток регіонів України характеризується поступовою стабілізацією, що проявляється у накопиченні позитивних тенденцій, покращенні соціально-економічних показників, особливо у сферах, які завжди найперше потерпають від кризи – будівництво та інвестування. Стабілізація соціально-економічного розвитку дозволяє успішно проводити децентралізацію, зміцнювати потенціал територіальних громад, посилювати ініціативу громадян у вирішенні питань самоврядного розвитку. На цьому шляху зроблено багато, свою успішність продемонстрували Державний фонд регіонального розвитку, державно-приватне партнерство, нові субвенції, додаткові джерела надходжень до місцевих бюджетів. Однак на перешкоді зростанню регіональних економік і продовженню децентралізації стоять питання взаємовідносин з окупованими територіями Донбасу та анексованим Кримом, і це висуває нові вимоги до механізмів та інструментів регіональної політики та проведення децентралізації. Метою статті є окреслення механізмів оновлення регіональної політики та проведення децентралізації. Завданнями є аналіз соціально-економічного розвитку регіонів, характеристика перебігу децентралізації влади, виявлення викликів і загроз розвитку регіонів, формування нових механізмів реалізації регіональної політики та удосконалення процесу децентралізації і зміцнення правової та матеріально-фінансової спроможності громад.
децентралізація, місцеве самоврядування, регіони, територіальні громади
Проаналізовано зарубіжний досвід створення і функціонування бізнес-інкубаторів як новітніх організаційних структур розвитку промисловості. Наведено український досвід бізнес-інкубування. Визначені основні причини відставання впровадження у промисловість української моделі бізнес-інкубування від зарубіжних аналогів.
бізнес-інкубатор, малий бізнес, середній бізнес, комерціалізація інновацій, коучинг, трансфер інновацій, інтелектуальна власність, венчурне фінансування
УДК 330.341.1:332; JEL R34, R39 Стадницький Ю. І. Просторовий чинник конкуренції технологій виробництва продукції / Ю. І. Стадницький // Регіональна економіка. – 2016. – №4(82). – С. 130-136. Літер.: 12
Досліджено можливості використання напрацювань просторової економіки для удосконалення вибору оптимальної технології виробництва продукції. Доведено, що не лише вибір технології залежить від місця, але і вибір місця залежить від технології. Запропоновано алгоритм вибору оптимальної системи технологій виробництва вибраного виду продукції у межах відповідного просторового аналізу. Зроблено висновок, що при обґрунтуванні вибору оптимальної системи технологій виробництва вибраного виду продукції у межах відповідного простору аналізу слід спочатку вибрати оптимальну технологію для кожного можливого місця виробництва, а потім оцінити, чи варто у цих місцях виробляти цю продукцію. Таким чином, вибір ефективних можливих місць виробництва одночасно стане вибором ефективних технологій. Саме такий шлях гарантує правильне обґрунтування оптимальних систем технологій і саме це є важливим внеском теорії просторової економіки в теорію ефективності капіталу. Подальші дослідження у сфері порівняння технологій є перспективними за напрямом аналізу місця (частини простору) як незамінної складової технології.
просторова організація економіки, просторова економіка, технологія, розміщення підприємств, конкуренція місць, конкуренція технологій
Успішність промислових корпорацій регіону забезпечується використанням економічних резервів управління ефективністю корпоративного розвитку. Метою статті є структурно-функціональна оптимізація внутрішньофірмових економічних механізмів управління обіговим капіталом промислових корпорацій на прикладі Західного регіону інструментами економіко-математичного моделювання коштом дебіторської заборгованості за промислову продукцію. Унаслідок використання загальних і спеціальних методів наукового дослідження запропоновано систему економічних показників оптимізації дебіторської заборгованості промислових корпорацій регіону. Визначено статистичні зв’язки між показниками оптимізації економічних механізмів управління обіговими активами промислових корпорацій регіону і дебіторської заборгованості за промислову продукцію. Сформульовано і запропоновано критерії оптимізації механізмів управління обіговими засобами промислових корпорацій регіону. Наведено формалізовану процедуру оптимізації дебіторської заборгованості за промислову продукцію. Цей економічний резерв управління ефективністю розвитку промислових корпорацій регіону забезпечує збільшення рівня корпоративного прибутку за рахунок маржі від реінвестування мобілізованої частки дебіторської заборгованості за промислову продукцію і неотриманим операційним у результаті використання корпоративних цінових дисконтів на продукцію.
дебіторська заборгованість, економічні резерви, корпорація, ефективність, обіговий капітал, оптимізація, промисловість, регіон, розвиток
УДК 339.56(477+470+571); JEL F10 Шевчук В. О. Українсько-російська торгівля: емпіричні оцінки / В. О. Шевчук, О. Б. Яким // Регіональна економіка. – 2016. – №4(82). – С. 137-144. Літер.: 19
За допомогою квартальних даних для 2000-2016 рр. оцінено засадничі функціональні залежності українсько-російської торгівлі та її вплив на зростання ВВП в Україні. Попит на імпорт з Росії не залежить від динаміки доходу в Україні, але зростає в разі збільшення українського експорту до Росії та здешевлення енергоносіїв. Збільшенню українського експорту до Росії сприяє економічне зростання в обох країнах, а також подорожчання сирої нафти. Зростання українського ВВП стимулюється експортом до Росії, але російський імпорт має негативний вплив. Девальвація гривні погіршує динаміку доходу в Україні та зменшує імпорт з Росії, тоді як немає очікуваного збільшення експорту. Вступ України до СОТ позначився збільшенням імпорту з Росії, тоді як після вступу Росії до СОТ обсяги українського експорту до цієї країни зменшилися.
Україна, Росія, зовнішня торгівля, економічне зростання
Обґрунтовано систему методологічних принципів з подальшим її розширенням за допомогою додавання авторських принципів апостеріорності та меритократійності. Досліджено наявні підходи в аналізі інтелектуального потенціалу регіонів, на основі чого виявлено, що комплексний підхід до його оцінки дозволить визначити власні максимальні можливості регіонів України для їх подальшої ефективної реалізації. Запропоновано авторську методику оцінки інтелектуального потенціалу регіональних господарських систем, яка ґрунтується на сутності інтелектуального потенціалу регіону і розроблена на основі оцінки науково-технічного, інноваційного, інформаційно-комунікаційного компонентів, визначення рівня розвитку людського потенціалу та інвестиційної підтримки інтелектуальної діяльності.
регіональний розвиток, оцінка інтелектуального потенціалу, інтелектуальний потенціал регіональних господарських систем, система методологічних принципів