УДК [338.46:37]:37.014.543(477.8); JEL I22, R19 Benovska L. Y. The peculiarities of financial provision of education in the Carpathian region in terms of administrative and territorial reform [Особливості фінансового забезпечення освіти в Карпатському регіоні в умовах адміністративно-територіальної реформи] / L. Y. Benovska // Rehional'na ekonomika - Regional Economy. – 2017. – №1(83). – P. 38-45. Літер.: 12
Основною проблемою фінансування освітніх закладів з місцевих бюджетів в Україні є те, що великі обсяги фінансування не забезпечують зростання якості наданих послуг. Причиною низької ефективності видатків є існування розгалуженої мережі закладів, яка не відповідає наявним реаліям і потребує проведення оптимізації. Здійснення в країні адміністративно-територіальної реформи відкриває нові можливості для вирішення зазначених проблем, адже об’єднані територіальні громади (ОТГ) наділені новими підвищеними повноваженнями у фінансуванні та управлінні освітніми закладами. Метою статті є дослідження особливостей фінансування освітньої галузі Карпатського регіону з місцевих бюджетів в умовах адміністративно-територіальної реформи. Проведений аналіз фінансування освітньої галузі Карпатського регіону з місцевих бюджетів дозволив з’ясувати особливості, що проявляються у високій затратності через низький рівень урбанізованості регіону. З’ясовано, що видатки на одного учня є більшими у районах з великим відсотком сільського населення і значно меншими у містах обласного підпорядкування. Найдорожче один учень обходиться у двох областях Карпатського регіону з низьким рівнем урбанізації та складними природно-кліматичними умовами — в Івано-Франківській (15100 грн у рік) та Закарпатській областях (12100 грн у рік). У статті проаналізовано: зміни в управлінні освітньою галуззю, викликані проведенням адміністративно-територіальної реформи; законодавчі зміни 2015-2017 рр. у фінансуванні середньої та професійно-технічної освіти за рахунок відповідних субвенцій з Держбюджету та виокремлено проблеми фінансування. Наголошено, що результатом реформ має стати не лише економія фінансових ресурсів, а висока якість освітніх послуг як для платників податків, так і для отримувачів послуг. Реорганізація освітніх закладів потребує комплексного підходу до вирішення проблеми, а саме: необхідно враховувати фактичну завантаженість шкіл учнями, демографічну ситуацію та виробничий потенціал у районі. Новим напрямом впорядкування освітньої мережі має стати створення опорних шкіл. Аналізування першого етапу їх формування дозволило виявити основні проблеми: неспівпадіння меж освітнього округу з межами об’єднаних територіальних громад, відповідності розроблених вимог до опорних шкіл наявним реаліям та інші. У перспективі необхідно змінити підходи до фінансування професійно-технічної освіти в сторону запровадження багатоканального фінансування, з використанням коштів Державного, місцевих бюджетів і коштів бізнесу.
Ключові слова:
освіта, фінансування, Карпатський регіон, реформа, об’єднані територіальні громади
Посилання
Надрага В. І. Соціальні видатки в контексті фінансової стабільності України / В. І. Надрага // Фінанси України. – 2014. – №9. – С. 43-51.
Демків О. І. Напрями поглиблення бюджетної реформи в Україні / О. І. Демків // Фінанси України. – 2009. – №3. – С. 46-56.
Кириленко О. П. Фінансова незалежність місцевого самоврядування / О. П. Кириленко // Фінанси України. – 2001. – № 1. – С. 34-39.
Сторонянська І. З. Удосконалення освітньої мережі як напрямок підвищення ефективності видатків місцевих бюджетів Львівської області / І. З. Сторонянська, Л. Я. Беновська // Регіональна економіка. – 2013. – №4(74). – С. 51-61.
Єльникова Г. В. Наукові основи адаптивного управління закладами та установами загальної середньої освіти : дис. … д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 – теорія та історія педагогіки / Г. В. Єльникова; Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти АПН України. – Київ, 2005. – 453 с.
Гриневич Л. М. Тенденції децентралізації управління базовою освітою в сучасній Польщі : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.01 – теорія та історія педагогіки / Л. М. Гриневич; Інститут педагогіки АПН України. – Київ, 2005. – 221 с.
Юрчук Л. М. Тенденції децентралізації управління освітою в Україні / Л. М. Юрчук // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2009. – Вип. 4. – С. 276-283.
Серебрянська Д. М. Розподіл видатків між рівнями місцевих бюджетів в умовах бюджетної децентралізації : автореф. дис. … канд. екон. наук : спец. 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит / Д. М. Серебрянська ; ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». – Київ, 2015. – 20 с.
Iнструменти для аналізу середньої освіти від аналітичного центру CEDOS. – 2016. – Режим доступу: http://www.cedos.org.ua/edustat
Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. №2456-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – №50-51. – Ст. 572. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
Проект Закону про Державний бюджет України на 2017 рік від 15.09.2016 р. №5000 / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60032
Аналіз проекту держбюджету на 2017 рік в частині місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин // Асоціація міст України : офіційний сайт. – 2016. – Режим доступу: http://www.auc.org.ua/sites/default/files/analiz_db_2017_amu.pdf
Виділено та згруповано основні проблеми бюджетного забезпечення галузі освіта. До найважливіших з них належать: низька ефективність видатків місцевих бюджетів через існування необґрунтованої мережі закладів освіти; низькі обсяги капітальних інвестицій галузі та можливості їх збільшення за рахунок держави та приватних інвесторів; неврегульованість процесу фінансування за рахунок освітньої субвенції; незабезпеченість перерозподілу повноважень між бюджетами різних рівнів фінансовими надходженнями до цих бюджетів. Висвітлено основні засади вирішення цих проблем у контексті проведення децентралізації управління галуззю. Наголошено, що реформи освіти є тривалим процесом, який слід проводити в контексті децентралізації влади в країні. Метою змін має стати не лише економія фінансових ресурсів, а й висока якість освітніх послуг як для платників податків, так і для замовників цих послуг.
місцеві бюджети, регіон, проблеми фінансування, видатки освіти, децентралізація управління
Розглянуто теоретико-методичні та практичні питання щодо завдань сталого розвитку гірських територій в Україні. Вказано на специфіку гірських територій, що зумовлює необхідність розробки та реалізації особливої політики їх розвитку. Коротко висвітлено досвід реалізації гірської політики в зарубіжних країнах. На основі глобальної концепції сталого розвитку та сучасних підходів до її реалізації у гірських регіонах Європи обґрунтовано роль природокористування у досягненні цілей сталого розвитку гірських територій, визначено основні принципи сталого природокористування: господарської необхідності використання природних ресурсів; збереження традицій природокористування; надання переваг місцевому населенню у використанні природних ресурсів; збереження та відтворення природного багатства; екологічності природокористування; неперевищення меж допустимої еколого-економічної компромісності наслідків природокористування. Запропоновано механізми стимулювання господарського розвитку гірських територій України та подолання їх соціально-економічної депресивності.
сталий розвиток, гірські території, природокористування, Карпатський регіон, соціально-економічна депресивність, режим інвестиційної діяльності
Розглянуто специфіку аграрного виробництва та його інноваційного розвитку, яка пов’язана з біологічними факторами виробництва та повільністю змін і досягнення бажаних характеристик родючості землі, видів рослин і тварин та їх продуктивності. Проведено аналіз інноваційного розвитку аграрного виробництва у світі за двома моделями: стимулювання попиту на інновації, що забезпечують підвищені екологічні вимоги до сільгоспвиробництва; реалізація інноваційної стратегії інтенсифікації сільгоспвиробництва. Розглянуто регіональну інноваційну систему аграрної сфери з позиції цілісної відкритої системи, яка взаємодіє з соціальними інституціями та організаціями, що здійснюють перетворення наукових знань у нові види технологій, енергоощадної техніки, конкурентоздатної продукції задля забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. Запропоновано першочергові завдання підвищення ефективності агросфери, зокрема створення сприятливих фінансово-економічних і правових умов для формування національної інноваційної системи, яка базується на підході стимулювання попиту на інновації та її успішного розвитку.
Розглянуто основні тенденції у розвитку людського капіталу в Україні та специфіку його формування у Волинській області. Здійснено аналіз освітньої складової в якісному становленні людського капіталу області. Графічним способом продемонстровано динаміку змін у формуванні людського капіталу. Запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності його використання та ліквідації регіональних диспропорцій.
УДК 336:332.1:338.24.021.8; JEL R10 Pelekhatyy A. O. Specific features of formation of self-sufficient combined communities in Ukraine [Особливості формування спроможних об’єднаних територіальних громад в Україні] / А. О. Пелехатий // Регіональна економіка. – 2016. – №4(82). – С. 15-21. Літер.: 3
Розглянуто особливості формування об’єднаних територіальних громад в Україні згідно з принципом економічної ефективності. Проаналізовано вплив чисельності населення та площі об’єднаної територіальної громади на її фінансове становище та можливість виконувати покладені на неї функції. Доведено, що формування спроможних територіальних громад на добровільній основі не можна охарактеризувати як найбільш вдале, тому при об’єднанні громад потрібно дотримуватися чітко визначених принципів і критеріїв, не допускаючи надто великих відхилень у параметрах їх демографічного й просторового потенціалу, що спричинює значну фінансово-бюджетну диференціацію громад й ускладнює процеси бюджетного регулювання й вирівнювання. Встановлено основні тенденції управлінсько-адміністративного апарату різних за розміром об’єднаних громад. Визначено, що рівень видатків на одного учня в об’єднаних територіальних громадах обернено пропорційний величині громади, відтак у малих громадах значно більші видатки на учнів, ніж у великих. Встановлено, що зі збільшенням чисельності жителів громади зростають її економічний потенціал, фінансова незалежність, а також можливості надання якісних послуг населенню, попри те, зі збільшенням громад управління та послуги стають більш віддаленими від жителів, знижуються можливості у членів громад впливати на прийняття рішень щодо їх розвитку, також у громадах з чисельністю населення понад 15 тис. осіб не прослідковується ефект приросту рівня фінансової незалежності, а витрати в освітній сфері починають зростати. Запропоновано матрицю визначення оптимальних параметрів, згідно з якими мають формуватися об’єднані територіальні громади. Визначено, що громади з чисельністю мешканців 10-15 тис. осіб, у яких не перевищуватимуться параметри допустимої транспортної доступності до адміністративного центру, можна вважати близькими до оптимальних при формуванні ОТГ. Зазначено основні кроки, які держава має здійснити для ефективної реалізації реформи бюджетної децентралізації. Доведено, що формування об’єднаних територіальних громад з визначеними у статті оптимальними параметрами сприятиме ефективному її розвитку та наданню якісних публічних послуг населенню громади.
Зазначено, що Україна є провідним експортером зерна. Охарактеризовано природно-ресурсний потенціал Південного регіону України як підґрунтя розвитку зернопереробного комплексу. Показано значний освітній і науково-дослідний потенціал регіону. Відзначено, що забезпечення сталого розвитку агропродовольчої сфери регіону має бути спрямоване на збалансоване вирішення екологічних і соціально-економічних проблем при недопущенні руйнування та зменшення природно-ресурсного потенціалу, збереженні і покращенні сприятливого навколишнього середовища, задоволення потреб нинішнього і майбутніх поколінь у якісних, екологічно безпечних продуктах харчування. Розглянуто необхідність формування та розвитку зернового кластера у Південному регіоні. Обґрунтовано концептуальні засади і схему формування зернового кластера в агропродовольчій сфері Південного регіону. Здійснено SWOT-аналіз можливостей формування зернового кластера у Південному регіоні. Зроблено висновок, що створення зернового кластера в Південному регіоні дасть можливість сформувати сталі господарські зв’язки між окремими учасниками та налагодити активну співпрацю між регіональними органами влади, профільними навчальними, науково-дослідними та бізнесовими структурами у зернопереробному комплексі. Показано, що створення регіонального зернового кластера сприятиме забезпеченню сталого розвитку агропродовольчої сфери регіону.
зерновий кластер, Південний регіон, агропродовольча сфера, сталий розвиток, SWOT-аналіз
Проведено аналіз динаміки експортно-імпортних операцій в Україні і семи областях Західного регіону у географічному розрізі (за країнами – торговими партнерами). Досліджено товарну структуру експорту та імпорту. Розраховано коефіцієнт покриття імпорту експортом за товарними групами. Визначено позитивні і негативні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі товарами в Україні. Розроблено пропозиції, спрямовані на покращення стану платіжного балансу шляхом посилення експортоорієнтації вітчизняних товаровиробників та активізації політики імпортозаміщення в Україні. У цьому контексті запропоновано низку заходів щодо: диверсифікації товарних структур експорту та імпорту; збалансування структури експорту та імпорту товарів у розрізі країн – торгових партнерів України; посилення орієнтації певних категорій промислових виробництв на задоволення потреб внутрішнього ринку; переорієнтації інвестиційних потоків у високотехнологічні виробництва.
експорт, імпорт, товарні групи, структура, динаміка, сальдо зовнішньої торгівлі
Подано визначення механізму регіональної освітньої політики та сформульовано її основні напрями у сфері вищої освіти; проаналізовано заходи регіональної освітньої політики у сфері вищої освіти та визначено наслідки їх реалізації для ринку освітніх послуг в умовах глобалізації; побудовано модель механізму регіональної політики розвитку ринку освітніх послуг в умовах глобалізації, що визначає базові напрямки діяльності основних суб’єктів та інститутів на регіональному ринку освітніх послуг, спрямовані на підвищення конкурентоздатності вищої освіти та забезпечення сталого розвитку регіональної економіки.
вища освіта, регіональна політика розвитку ринку освітніх послуг, модель механізму регіональної освітньої політики, вищі навчальні заклади, якість освіти, конкурентоздатність
УКР 
ENG
lbenovska11@gmail.com (Лілія Беновська)
УДК 336.14:[338.45:37];JELН52