УДК [338.23:336.74]:338.439; JEL Q14, Q18 Прунцева Г. О. Вплив монетарної політики держави на систему продовольчої безпеки / Г. О. Прунцева // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 55-61. Літер.: 9
докторант відділу кредитування, страхування та фінансів підприємств Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»; директор ТОВ “Центрафарм” (м. Київ); керівник ГО «Інституціональні реформи»
Розкрито особливості основних заходів монетарної політики держави. Проаналізовано вплив монетарної політики на систему продовольчої безпеки. Визначено тісний зв’язок між індексом реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами та індексом інфляції. Досліджено зв’язок між розміром приросту розміру грошової маси та цінами на продукти харчування. Встановлено, що індекс приросту грошової маси щодо попереднього року має протилежну динаміку приросту до індексу цін на продукти харчування. Визначено, що монетарна політика впливає на доступність населення до продовольства у формі впливу на розмір споживчих цін шляхом регулювання інфляційних процесів. Досліджено зв’язок між розміром середньорічного обсягу грошової маси та обсягом виробництва продукції сільськогосподарського виробництва. У результаті проведеного кореляційно-регресійного аналізу встановлено існування прямого взаємозв’язку між показниками середньорічного розміру грошової маси та обсягами виробництва сільськогосподарської продукції.
Ключові слова:
продовольча безпека, державна політика, обсяг грошової маси
Посилання
Саблук П. Т. Агроекономічні трансформації в Україні: напрями та перспективи розвитку : монографія / П. Т Саблук ; Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Національної аграрної академії наук України. – К., 2016. – 372 с.
Бабенко А. В. К вопросу о влиянии объема денежной массы на продовольственную безопасность / А. В. Бабенко, Л. Н. Абрамовских // Вестник КрасГАУ. – 2013. – № 12. – С. 33-38.
Kargbo J. Impact of monetary and macroeconomic factors on food prices in West Africa / J. Kargbo // Agrecon. – 2005. – Vol. 44. – No. 2. – P. 205-224.
Mushtaq K. Impact of monetary and macroeconomic factors on wheat prices in Pakistan: Implication for food security / K. Mushtaq, A. Ghafoor, Abedullah, F. Ahmad // The Lahore Journal of Economics. – 2011. – Vol. 16. – No 1. – P. 95-110.
Jabara C. L. Flexible exchange rates and commodity price changes: The Case of Japan / C. L. Jabara, N. E. Schwartz // American Journal of Agricultural Economics. – 1987. – No. 69. – P. 580-590.
Черничук Л. В. Стратегії управління грошовими потоками підприємства в умовах інфляції / Л. В. Черничук // Збірник наукових праць [Буковинського університету] : Економічні науки. – 2008. – № 4. – С. 44-55.
Thomson A. Implication of Economic Policy for Food Security / A. Thomson, M. Metz ; Food and Agricultural Organization of the United Nations. – 1998. – P. 313.
Петрик О. Аналіз чинників інфляції та її прогнозування в Україні / О. Петрик, Ю. Половньов // Економіка і прогнозування. – 2003. – № 1. – С. 86-103.
Siftain H. Impact of monetary policy on food prices: A Case study of Pakistan / H. Siftain, N. Nadeem, M. I. Javed, M. Ayub, A. Ali // Pakistan Journal of Social Sciences (PJSS). – 2016. – Vol. 36. – Is. 2. – P. 835-842.
Розкриваються основні складові механізму управління процесом фінансування розширеного відтворення сільськогосподарських підприємств, виокремлюються специфічні елементи за наявними концептуальними блоками. Запропоновано алгоритм оптимізації процесу фінансування розширеного відтворення сільськогосподарських підприємств, основними складовими якого є чотири конститутивні блоки такої системи: діагностика фінансового стану та виявлення прихованих резервів, фінансове планування і прогнозування, забезпечення фінансовими ресурсами витрат, контроль за цільовим використанням коштів.
концептуальна модель, фінансування, розширене відтворення
УДК 336.648; JEL G23, Q14 Назар М. В. Альтернативні моделі кредитування сільськогосподарських підприємств / М. В. Назар // Регіональна економіка. – 2016. – №4(82). – С. 83-90.
Розглянуто можливості застосування альтернативних моделей кредитування сільськогосподарських підприємств, а саме: кредитування за участю підприємств-постачальників допоміжних ресурсів для виробництва сільськогосподарської продукції, вексельне кредитування, лізингове кредитування, а також модель рефінансування заборгованості за кредитами за допомогою кредитного трансферу. Обґрунтовано переваги від використання цих моделей.
Показано причини виникнення та шлях становлення концепції органічного сільського господарства. Наголошено на тривалій відсутності контролю за екологічною якістю продовольства у СРСР. Вказано причини тимчасової неуваги з боку урядів окремих краї до цієї проблеми. Проаналізовано заходи для зменшення перевиробництва сільськогосподарської продукції у Європейському Союзі. Досліджено найновіші тенденції ведення сільського господарства та окреслено основні їх різновиди в країнах Заходу і Сходу. Розкрито вплив пермакультури на формування концепції органічного сільського господарства. Розкрито сутність ідеї дахових ферм, проаналізовано їх характеристики та основні аргументи їх апологетів і доведено, що рентабельність вирощування органічної продукції у таких спорудах є малоймовірною. Досліджено виникнення руху локаворів і становлення його понятійно-термінологічного апарату. Показано переваги локаворства, доведено його корисність для підвищення здоров’я населення та розвитку сільських територій. Підкреслено необхідність підтримки руху локаворів в Україні як одного з великих шансів для вітчизняного сільськогосподарського виробника і запоруки здоров’я нації. Визначено, що перспективою подальшого дослідження є експортно-імпортні тенденції українського сільськогосподарського виробництва.
сільські території, конкурентні переваги, органічні продукти, дахова ферма, локавор
Розглянуто критерії продовольчої безпеки держави. Порівняно динаміку зміни чисельності осіб за рівнем продовольчого забезпечення за різними версіями. Доведено, що показники продовольчого забезпечення, сформовані на підставі самооцінки, не можна вважати об’єктивними. Виділені категорії проблем продовольчого забезпечення населення держави: природні та політичні. Показано, як вони переростають одна в одну і переходять з рівня окремої держави на глобальний. Доведено, що. продовольча безпека у вирішальному ступені залежить від державної політики у цій сфері і нерозривно пов’язана з політикою розвитку сільських територій. Виділено способи вирішення проблеми продовольчої безпеки провідних країн світу, головним серед яких є: інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, створення сприятливих умов життя на сільських територіях, активне використання досягнень науки і техніки, широке застосування інновацій. Визначено найефективніші методи та інструменти розвитку сільських територій. Наголошено на необхідності дослідження світового досвіду збереження території природної суші шляхом створення штучних островів.
продовольча безпека, глобалізація, сільські території, сільське господарство
На основі дослідження причин, що гальмують впровадження державної політики регіонального розвитку в Україні, визначені напрями модернізації механізмів, призначення яких полягає у забезпеченні її реалізації в практиці господарювання. Основну увагу присвячено обґрунтуванню доцільності модернізації механізмів реалізації державної політики регіонального розвитку на основі індивідуального підходу до визначення ресурсних можливостей кожного конкретного регіону.
державна політика, регіональний розвиток, ресурси регіону, механізми реалізації державної політики регіонального розвитку
Проблема формування людського і соціального капіталу тісно пов’язана з функціонуванням системи освіти. З позицій системного підходу освіта є функціональним інститутом соціуму, який має свою структуру і специфічну мету функціонування. Ускладнення соціально-виробничих, інформаційно-інтелектуальних зв’язків у процесах цивілізаційного розвитку породжує підвищені вимоги до функціонування соціальної і виробничої підсистем, які можуть бути вирішені лише за допомогою освіти.Функціонування системи освіти – це не просто передача знань і розвиток особи, але й інтелектуальний супровід соціально-економічного розвитку. Функції освіти відіграють важливу роль у темпах прогресу цивілізації в найближчому майбутньому. У контексті сталого розвитку важливим моментом ролі освіти є те, що знання володіють здатністю збільшуватись і поглиблюватись. У результаті цього освіта передає знання наступному поколінню, чим забезпечується прогресивний розвиток майбутніх поколінь. Сьогодні зростають темпи застаріння знань, скорочується життєвий цикл товарів (послуг). Компанії досягають переваг у конкурентній боротьбі шляхом створення стратегій, що фокусуються не на прогнозуванні та аналізі зовнішнього оточення, а передусім на ефективному нарощуванні й використовуванні власних ресурсів, насамперед інтелектуальних.
Досліджено сучасні тенденції розвитку аграрного сектору економіки України з позиції ефективності використання агровиробничого потенціалу сільських територій. В основу визначення рівня використання агровиробничого потенціалу покладено методику оцінки економічного потенціалу регіону шляхом порівняння обсягів виробництва у періоди підйому та спаду. Доведено, що потенціал не є статичною величиною, а динамічно змінюється у часі залежно від умов його відтворення, ефективності та раціональності використання. Виявлено низку взаємопов’язаних проблем у галузі, серед яких: недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення; нераціональне землекористування, що призводить до виснажування та зниження родючості ґрунтів; неконтрольований розвиток вертикально-інтегрованих агропромислових формувань; значна частка господарств населення у виробництві окремих, як правило, трудомістких та економічно непривабливих видів сільськогосподарської продукції; перманентне погіршення демографічної ситуації на сільських територіях. Тому для відновлення та подальшого нарощування агровиробничого потенціалу сільських територій важливе значення має застосування комплексного підходу до вирішення зазначених проблем та орієнтація на збалансований розвиток аграрного сектору економіки.
потенціал агровиробництва, сільські території, розвиток аграрного сектору економіки
УКР 
ENG
-pgelena@mail.ru
УДК 330.1:338.43