УДК 330.341.1.001.12:061.1; JEL F29, O38 Луцків О. М. Програмно-стратегічне забезпечення реалізації інноваційної політики ЄС / О. М. Луцків // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 132-141.
Розглянуто стратегічно-програмний інструментарій формування та реалізації інноваційної політики ЄС. Визначено стратегічні пріоритети інноваційного розвитку ЄС. Розглянуто стан і тенденції інноваційному розвитку ЄС. Проаналізовано Стратегії та Програми підтримки інноваційного розвитку в ЄС, виокремлено їх основні пріоритети та шляхи реалізації. Узагальнено й систематизовано європейський досвід регулювання інноваційної діяльності та досліджено основні напрями підтримки реалізації інноваційних процесів у ЄС. Проаналізовано найбільш дієві інструменти стимулювання інноваційної діяльності в ЄС. Виокремлено основні переваги 8-ої Рамкової програми, порівняно з попередніми. Здійснено аналіз фінансового забезпечення реалізації програми «Горизонт-2020». Проаналізовано особливості реалізації інноваційної політики в деяких країнах-членах ЄС. Визначено напрями вдосконалення української інноваційної політики з урахуванням європейського досвіду.
Ключові слова:
інноваційна політика, стратегії, програмне забезпечення, програмні документи, інноваційна діяльність, інноваційні процеси
Посилання
European Innovation Scoreboard // European Commission : website. – 2017. – Retrieved from http://ec.europa.eu/growth/industry/innovation/facts-figures/scoreboards_en
Шелюбская Н. Новые направления инновационной политики ЕС // Narod.Ru : сайт. – 2015. – Режим доступа: http://vasilievaa.narod.ru/12_4_03.htm
European statistics database / Eurostat // European Commission : website. – 2017. – Retrieved from http://ec.europa.eu/eurostat/data/database
Лісабонська стратегія зростання та зайнятості добігає свого кінця // УНІАН : сайт. – 2009, 12 грудня. – Режим доступу: http://www.unian.ua/world/300360-lisabonska-strategiya-zrostannya-ta-zaynyatosti-dobigae-svogo-kintsya.html
Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth // European Commission : website. – 2010, March 3. – Brussels. – 35 p. – Retrieved from http://ec.europa.eu/europe2020
Horizon 2020. The EU Framework Programme for Research and Innovation // European Commission : website. – 2017. – Retrieved from http://ec.europa.eu/research/horizon2020/index_en.cfm?pg=h2020
Рамкова програма ЄС з досліджень та інновацій (2014-2020) // Горизонт 2020. Національний портал. – 2017. – Режим доступу: http://h2020.com.ua/wp-content/uploads/2015/11/
Polityka innowacyjna w Polsce jako jeden z czynników poprawy konkurencyjnosci gospodarki // Regionalny Centrum Innowacji i Transferu Technologii : website. – 2003. – Retrieved from http://www.rsi.org.pl/dane/download/piwp2006.pdf
The new High-Tech Strategy. Innovations for Germany // Federal Ministry of Education and Research : website. – Berlin. – 2014. – Retrieved from http://www.bmbf.de/pub/HTS_Broschuere_engl_bf.pdf
Our plan for growth: science and innovation // Government of Great Britain : website. – 2014, December. – 78 p. – Retrieved from https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/387780/PU1719_HMT_Science_.pdf
Основну увагу приділено оцінці тенденцій і масштабів структурних зрушень в економіці регіонів України в розрізі видів економічної діяльності за показником валова додана вартість (ВДВ) упродовж 2006-2013 рр. Зокрема, оцінено темпи зміни питомої ваги структурної маси економіки регіонів, що відбулися за цей проміжок часу; проаналізовано динамічні процеси які відбулися у структурі економіки українських регіонів упродовж семи років. На основі розрахунку інтегрального коефіцієнта структурних зрушень оцінено інтенсивність їх протікання. З’ясовано основні тенденції та виявлено суттєві диспропорції у структурі економіки регіонів та орієнтацію, в переважній більшості регіонів, на розвиток не інноваційних сфер економічної діяльності.
структура економіки, сфера економічної діяльності, маса структурних зрушень, темпи структурних зрушень, швидкість структурних зрушень, інтенсивність економічних процесів, інноваційна діяльність
Досліджено особливості сучасного розвитку транскордонного співробітництва (ТКС), наведено показники асиметрії у розвитку суміжних прикордонних регіонів України та країн, з якими вона межує. Представлено результати експертного опитування компетентних осіб з питань розвитку ТКС (представників органів місцевої влади з 16 прикордонних областей України); окреслено тенденції та напрями розвитку транскордонних регіонів за участю України. Зокрема, дана оцінка рівня розвитку ТКС за видами економічної діяльності; визначено дієвість форм ТКС щодо їх впливу на розвиток регіону; досліджено активність окремих суб’єктів та учасників ТКС; окреслено основні перешкоди у його розвитку; запропоновано види економічної діяльності, які необхідно першочергово розвивати в розрізі транскордонних регіонів; наведено джерела інформаційного забезпечення органів регіональної влади в межах ТКС і канали розповсюдження інформації про можливості розвитку ТКС органами регіональної влади серед його учасників і суб’єктів. Запропоновано першочергові кроки щодо активізації ТКС за участю всіх прикордонних регіонів України.
транскордонне співробітництво, транскордонні регіони, прикордонні регіони, форми ТКС
Встановлено, що у високорозвинених країнах світу одним з визначальних чинників подолання наявних структурних диспропорцій і забезпечення стійкого економічного зростання є регіональна структурна політика. Зважаючи на результативність структурних процесів в економіці Польщі, метою статті обрано дослідження механізмів реалізації регіональної структурної політики на мезорівні, що дозволить сформувати пропозиції для України щодо імплементації кращих зразків польського досвіду у цій сфері. Проведене дослідження показало, що реалізація Програми сприяла тому, що упродовж останніх років спостерігається зростання рівня конкурентоспроможності регіонів Східної Польщі навіть у межах Європейського Союзу. При цьому основним донором регіональної політики Польщі залишався не польський уряд, а європейські фонди, передусім ЄФРР і Фонд згуртування. Ця обставина говорить про зацікавленість ЄС у налагодженні господарського життя на східних околицях ЄС і створення там потужної господарської інфраструктурної бази (транспортної, інженерної, інноваційної, інформаційної), яка може стати своєрідним економічним кордоном, спрямованим на забезпечення господарської безпеки ЄС.
Здійснено економіко-статистичний аналіз взаємозв’язку показників кадрового потенціалу вищої освіти та науки в регіонах України і результатів інноваційної діяльності. Виявлено, що для регіонів України характерною є значна асиметрія кількості фахівців вищої кваліфікації, а також гостра проблема їх збереження у Донецькій і Луганській областях. Доведено щільний характер досліджуваного зв’язку за такими показниками інноваційного розвитку, як кількість інноваційно-активних підприємств, обсяги створених і впроваджених передових технологій. На регіональному рівні підтверджено висновок про те, що Україна втрачає кадровий потенціал на етапі правового захисту та комерціалізації наукових ідей. Сформульовано висновки, що визначальними чинниками підвищення ефективності використання кадрового потенціалу інноваційного розвитку регіонів є: зростання попиту на інновації серед усіх суб’єктів регіональної економіки; реалізація взаємовигідних форм співробітництва інститутів науки, вищої освіти та бізнесу в інтересах конкурентоспроможності розвитку кожного з них; використання різноманітних інструментів інформаційної політики для популяризації інноваційних розробок і підвищення рівня інноваційної культури у різних сферах життєдіяльності регіону.
вища освіта, наука, кадровий потенціал, фахівці вищої кваліфікації, кореляційний аналіз, щільність зв’язку, інновації, інноваційна діяльність, регіон
Розглянуто питання проведення інноваційної політики в системі антикризових заходів держави. Проаналізовані внески українських вчених щодо подолання кризових явищ у національній економіці та ролі інноваційних процесів у її розвитку. Визначені основні чинники економічної нестабільності у національній інноваційній системі. Виокремлено заходи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Запропоновані напрямки стимулювання інноваційної діяльності в Україні на основі фінансової та промислової політики. Визначені умови формування ефективної інноваційної політики. Запропоновані заходи щодо розбудови внутрішнього ринку інноваційної продукції.
економічна криза, інноваційна політика, конкурентоспроможність, антикризові заходи, інноваційна діяльність, ринок інноваційної продукції, державні цільові програми
Досліджено основні проблеми розвитку транскордонного співробітництва між Україною та ЄС на сучасному етапі європейської інтеграції. Доведено, що конвергенція економічного розвитку прикордонних регіонів України та сусідніх з нею прикордонних територій країн-членів ЄС є основним індикатором успішності двостороннього співробітництва у межах транскордонного регіону «Україна-ЄС». Акцентовано увагу на значній ролі людського та демографічного потенціалу в контексті поширення конвергентних процесів у транскордонному просторі між Україною та ЄС. Наголошено на необхідності першочергового розвитку транскордонних ринків праці для підвищення ефективності використання людського та демографічного потенціалу прикордонних регіонів України, насамперед тих, що межують з ЄС. Сформульовано пропозиції для органів державної влади та органів місцевого самоврядування прикордонних територіальних громад України. Першочергову увагу приділено інформаційно-освітньому, організаційно-інституційному та інфраструктурному компонентам розвитку соціально-економічного простору в межах транскордонного регіону «Україна-ЄС».
конвергенція, соціально-економічний простір, транскордонний регіон, ЄС, людський і демографічний потенціал