Обґрунтовано актуальність державної політики, спрямованої на удосконалення інституціонального забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України. Вказано на недоліки сформованого інституціонального забезпечення інноваційно-технологічного розвитку вітчизняної економіки. Визначено головні принципи державної політики формування якісного інституціонального забезпечення технологічної конкурентоспроможності національної економіки. Визначені завдання державної політики покращення складових «інститути» та «інституції» інституціонального середовища державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки, зокрема удосконалення базових законів з інноваційної та науково-технологічної діяльності; формування законодавства з розвитку інфраструктури науково-технологічної діяльності, інтегрованих систем, реалізації спільних проєктів; покращення системи стратегування та програмування розвитку науково-технологічної діяльності; усунення адміністративних перешкод для впровадження передових технологій; формування позитивного суспільного ставлення до інновацій та технологій; покращення системи організації та управління розвитком науково-технологічної діяльності; запровадження інструментів моніторингу, контролю, прогнозування результатів політики технологічно розвитку та ін.
технологічна конкурентоспроможність економіки, інноваційно-технологічна модернізація, інституціональне забезпечення
Визначено, що місцевими фінансами є процес прийняття фінансових і інвестиційних рішень відповідно до запланованих завдань і джерел забезпечення. Виявлено, що джерела фінансового забезпечення територіальних громад передбачають формування доходів місцевих бюджетів у часі на основі реальних процесів. Такий підхід дозволяє уникнути надмірних видатків і більш точно, хоча й у короткостроковому періоді, спрогнозувати наповнення бюджетів, а також оптимально визначати пріоритети фінансування відповідних заходів. Проаналізовано структуру джерел фінансування місцевих бюджетів в Україні. Визначено питому вагу надходжень до місцевих бюджетів у структурі зведеного бюджету України за 2014-2018 рр. Акцентовано увагу на тому, що як одна з ключових реформ фінансова децентралізація спрямована на зміцнення фінансово-економічного потенціалу територіальних одиниць на принципах автономності, самодостатності і ефективності.
місцеве самоврядування, реформи, територіальні громади, фінансово-інвестиційне забезпечення, фінансові ресурси
Досліджено особливості формування туристичної привабливості Дрогобиччини. Визначено, що основним чинником формування туристичної привабливості регіону є наявність та ефективне використання туристичного потенціалу. Проаналізовано природно-ресурсний, історико-культурний, економічний, соціальний потенціали як складові туристичного. Оцінено вплив використання інфраструктури туристичної сфери, в т. ч. діяльності готелів та аналогічних закладів розміщування, транспортного сполучення до туристичних дестинацій регіону, стану навколишнього середовища, доступності зв’язку, діяльності туристично-інформаційного центру, на формування туристичної привабливості регіону та розвиток туристичної галузі. Ефективність використання фінансового та інвестиційного компонент туристичного потенціалу досліджено шляхом аналізу надходжень до місцевих бюджетів від туристичного збору та видатків на розвиток туризму. Обґрунтовано можливості для розвитку багатьох видів туризму. Виокремлено проблеми організаційно-економічного характеру у формуванні туристичного потенціалу Дрогобиччини, вирішення яких потребує подальших досліджень.
У статті розглянуто вплив земельної реформи в Україні на господарську діяльність новостворених ОТГ. Зазначено етапи проведення земельної реформи та досліджено хід земельної реформи в Україні, стратегію її впровадження. Охарактеризовано розбіжності інтегрованої супутникової карти з даними земельного кадастру України в частині незареєстрованих земель. Оцінено величину збільшення дохідної частини бюджету ОТГ внаслідок проведеної реформи. Проаналізовано статистичні дані дрібного, середнього та великого орендаря та їх зацікавленість у проведені земельної реформи. Розглянуто умови продажу землі іноземним інвесторам та умови участі їх земельних аукціонах. Запропоновано механізм купівлі, продажу та оренди землі згідно земельної реформи.
Досліджено бюджетне фінансування соціально-економічного розвитку з використанням програмно-цільового підходу, що дозволяє підвищити можливості концентрації ресурсів для вирішення пріоритетних завдань розвитку регіону. Проаналізовано регіональні цільові програми та проєкти Державного фонду регіонального розвитку Запорізької області. Визначено основні їх особливості, недоліки та проблеми фінансування: домінування соціальної складової регіональних програм і проєктів ДФРР над розвитковою; дублювання завдань і заходів різними програмами; невідповідність регіональних цільових програм стратегічним і операційним цілям регіональних стратегій розвитку; подрібненість регіональних цільових програм, що значно утруднює їх менеджмент. Окреслено напрями вдосконалення фінансування регіональних цільових програм, які відповідають особливостям нинішнього етапу соціально-економічного розвитку України: активізація позабюджетних джерел фінансування, контроль реалізації програмних заходів, усунення дублювання програмних заходів.
Досліджено сутність явища соціальної ексклюзії в умовах світових соціально-економічних трансформацій та сучасного розвитку суспільних систем. Здійснено оцінювання глобальних тенденцій та світових викликів, які впливають на поширення соціальної ексклюзії у соціумі. Обґрунтовується, що процеси соціально-економічних трансформацій об’єктивно призводять до поглиблення соціальної нерівності і, як наслідок, низхідної соціальної мобільності. Відтак поступово відбувається деформація соціального статусу індивідa, що супроводжується зниженням рівня його соціальної захищеності внаслідок відсутності ефективних механізмів забезпечення реалізації основних конституційних прав і свобод. Виявлено низку глобальних чинників, які об’єктивно зумовлюють поширення негативних соціальних явищ у суспільстві, зокрема соціальної ексклюзії, призводять до падіння життєвого рівня населення, а також до формування процесів поляризації та маргіналізації. Аргументуються причини, що лежать в основі формування явища соціальної ексклюзії, визначаються проблеми та ризики, що зумовлюють її розповсюдження у глобальному просторі. Виявляються особливості та форми прояву соціальної ексклюзії у сучасному світі під впливом викликів глобального характеру та світових соціально-економічних змін.
соціальна ексклюзія, глобальні виклики, соціально-економічні трансформації, глобальний простір, соціальна нерівність, соціальні зв’язки, суспільство
Економічні проблеми розвитку видів економічної діяльності
Проведено структурно-динамічне оцінювання виробництва та реалізації деревообробної продукції в Україні. Досліджено виробничий та експортний потенціал деревообробних виробництв Західного регіону й проаналізовано їх спеціалізацію за основними видами продукції. Визначено перспективні напрями розвитку деревообробної промисловості в областях Західного регіону (у розрізі виробництв) та окреслено базові стратегії їх реалізації, зорієнтовані на внутрішній і зовнішній ринки збуту продукції. Розроблено схему вертикальної інтеграції деревообробних виробництв, яка передбачає комплексну взаємодію лісопромислового та інфраструктурного секторів економіки на мезорівні. Проаналізовано практику реалізації кластерних ініціатив у сегменті деревообробки у Львівській області. Запропоновано низку організаційно-економічних інструментів, спрямованих на стимулювання розвитку вітчизняних деревообробних підприємств.
промисловість, деревообробне виробництво, продукція, експортний потенціал, розвиток
Порівнюються вертикально-горизонтальні зв’язки вітчизняних виробництв легкої промисловості та аналогічних виробництв країн-членів Євросоюзу. За результатами проведеного дослідження виявлено, що найбільшими споживачами продукції легкої промисловості в Україні є виробництва, які належать саме до цього виду промислової діяльності (текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри та інших матеріалів), а також сектор торгівлі, меблева промисловість, державне управління та оборона. Ключовою проблемою функціонування української легкої промисловості є висока залежність від імпорту, частка якого у проміжному споживанні виробництв становить майже 60%. Аналітично обґрунтовано наявність значного потенціалу вітчизняної легкої промисловості у збільшенні випуску продукції проміжного споживання (матеріалів та комплектуючих) для таких видів економічної діяльності: виробництво гумових і пластмасових виробів; виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів; виробництво інших транспортних засобів; державне управління та оборона; обов’язкове соціальне страхування; охорона здоров’я та надання соціальної допомоги.
УКР 
ENG
