Обґрунтовано, що світовий порядок є складною системою міжнародних взаємодій, яка постійно трансформується під впливом політичних, економічних та інституційних чинників. Запропоновано розглядати його на основі міждисциплінарного підходу. Установлено відсутність єдиного трактування та періодизації формування світового порядку, а також проаналізовано підходи міжнародних організацій. Аргументовано відмінності між міжнародним і світовим порядком. Акцентовано увагу на ролі глобального лідерства та доведено, що його конфігурація не завжди відповідає моделі світового порядку. З’ясовано, що під впливом нових глобальних проблем формується багаторівнева та мережева модель глобального лідерства. Обґрунтовано, що криза глобального лідерства є ширшим явищем, ніж зміна балансу сил. Виділено п’ять етапів її формування та охарактеризовано ключові особливості кожного. Проаналізовано кризу політичної координації в системі ООН, застосування обмежувальних заходів у міжнародній торгівлі та рівень мілітаризації національних економік. Визначено взаємозв’язок трансформації світового порядку та глобального лідерства та зворотний характер їхнього впливу. Запропоновано напрями трансформації сучасного світового порядку. 

глобалізація, глобальне лідерство, світовий порядок, міжнародні відносини, міжнародні організації, економічний розвиток, нестабільність, фрагментація, МВФ, ООН 

Обґрунтовано, що сучасні зміни світового порядку потребують розроблення теоретичних підходів до оцінювання економічної дипломатії. Підтверджено, що для оцінювання економічної дипломатії країни часто використовують характеристики дипломатичної присутності, проте аналіз показав значні відмінності між дипломатичною присутністю країн у світі та кількістю країн з безвізовим режимом. Установлено, що методики розрахунку Індексу економічної дипломатії на основі використання макроекономічних показників охоплюють торговельну та інвестиційну сфери, а також макроекономічну динаміку. Запропоновано структуру Інтегрального індексу економічної дипломатії. На основі використання методу головних компонент визначено вагові коефіцієнти. Для оцінювання було використано навантаження першого головного компонента та ідентифіковано показники, які справляють найбільший вплив на нього. Запропоновано формулу визначення Інтегрального індексу економічної глобалізації та проведено розрахунки для 113 країн. За допомогою методу кластеризації сформовано кластери країн за рівнем Інтегрального індексу. Побудовано карту теплових точок для визначення зв’язків між змінними, обраними для розрахунку індексу. Підтверджено, що економічна дипломатія поєднує інструменти зовнішньоекономічної політики, дипломатичної присутності та міжнародної економічної взаємодії. 

світовий порядок, глобалізація, економічна дипломатія, дипломатична присутність, зовнішня політика, іноземні інвестиції, торгівля, Інтегральний індекс економічної дипломатії 

Аргументовано, що під впливом глобальних мегатрендів формуються виклики для національних економік. Оцінено основні глобальні мегатренди, що впливають на економічні, соціальні та екологічні результати. З’ясовано основні тренди, які мають довгострокові тенденції, та виокремлено сфери, які вони охоплюють. Деталізовано основні тренди в економіці. Аргументовано вплив війни в України на глобальну нестабільність. Проаналізовано основні форми економічної дипломатії. Зроблено акцент на інвестиційній, торговельній та фінансовій дипломатії. З’ясовано основні зміни в інвестиційній та зовнішньоторговельній політиці України, що відбулися останніми роками. Серед них важливе місце посідає активізація євроінтеграційних процесів. Проаналізовано зміни в зовнішній торгівлі України, обґрунтовано необхідність посилення експортного потенціалу та розширення присутності на ринках країн світу. Як одну з тенденцій визначено зміну структури прямих іноземних інвестицій в економіку України. Акцентовано на забезпеченні енергетичної безпеки держави та обґрунтовано роль енергетичної дипломатії як складової економічної. Визначено основний фокус економічної дипломатії України в сучасних умовах і в перспективі. 

глобальні мегатренди, глобальна невизначеність, економічна дипломатія України, інвестиційна дипломатія, фінансова дипломатія, енергетична дипломатія, зовнішня торгівля, іноземні інвестиції 

Досліджено сутність стійкості банківської системи. Враховуючи значну нестабільність економічного розвитку в Україні, прискорені зміни структури її соціально-економічного середовища, визначено особливості забезпечення стійкого розвитку економіки загалом та банківської системи зокрема. За результатами аналізу основних показників функціонування вітчизняної банківської системи з’ясовано, що сповільнення активності банківського сектору, зниження довіри до нього, відсутність прогнозованих трендів розвитку є однією з головних причин кризових явищ в економіці. Встановлено вплив означених показників на забезпечення стійкості банківської системи. Визначено зміст антикризового регулювання банківської системи та з’ясовано його роль в умовах фінансової нестабільності. Узагальнено основні заходи антикризового регулювання банківської системи в умовах глобальної нестабільності. 

банківська система, стійкість банківської системи, криза, кризові явища, антикризове регулювання, грошово-кредитна політика, стратегії банківської системи