Обґрунтовано, що світовий порядок є складною системою міжнародних взаємодій, яка постійно трансформується під впливом політичних, економічних та інституційних чинників. Запропоновано розглядати його на основі міждисциплінарного підходу. Установлено відсутність єдиного трактування та періодизації формування світового порядку, а також проаналізовано підходи міжнародних організацій. Аргументовано відмінності між міжнародним і світовим порядком. Акцентовано увагу на ролі глобального лідерства та доведено, що його конфігурація не завжди відповідає моделі світового порядку. З’ясовано, що під впливом нових глобальних проблем формується багаторівнева та мережева модель глобального лідерства. Обґрунтовано, що криза глобального лідерства є ширшим явищем, ніж зміна балансу сил. Виділено п’ять етапів її формування та охарактеризовано ключові особливості кожного. Проаналізовано кризу політичної координації в системі ООН, застосування обмежувальних заходів у міжнародній торгівлі та рівень мілітаризації національних економік. Визначено взаємозв’язок трансформації світового порядку та глобального лідерства та зворотний характер їхнього впливу. Запропоновано напрями трансформації сучасного світового порядку. 

глобалізація, глобальне лідерство, світовий порядок, міжнародні відносини, міжнародні організації, економічний розвиток, нестабільність, фрагментація, МВФ, ООН 

Визначено найбільші фінансові кризи, проаналізовано їхню циклічність, масштаби охоплення та відмінності в наслідках для країн з різним рівнем економічного розвитку. З’ясовано основні фази фінансової кризи 2007-2009 рр. і проведено її аналіз на основі показників спредів кредитно-дефолтних свопів і спредів Libor-OIS. Обґрунтовано відмінності глобальної кризи 2020 р. Акцентовано на валютних кризах, які спричиняють дестабілізацію фінансових ринків та економічного розвитку. Виокремлено країни, на конкурентні позиції яких вплинули валютні кризи під час пандемії. Проаналізовано макроекономічні показники окремих країн у доковідний і постковідний періоди. Аргументовано важливість урахування рівня фінансового стресу під час кризи. Обґрунтовано вплив фінансового стресу на фінансову конкуренцію країн. Проаналізовано зміни в залученні країнами прямих іноземних інвестицій. Підтверджено, що фінансова конкуренція країн охоплює інвестиції, доступ до ресурсів міжнародних організацій, новітні технології, вплив на світові фінансові ринки та участь у міжнародній торгівлі. Обґрунтовано механізми підвищення рівня фінансової конкуренції країн в умовах фінансових криз. 

фінансова конкуренція, глобальні економічні кризи, фінансові кризи, фінансовий ринок, економічний розвиток, фінансові ресурси, прямі іноземні інвестиції