Складність екологічної ситуації в Україні, що проявляється не лише в нагромадженні шкідливих відходів виробництва, але й у забрудненні повітря, вод і земель, актуалізує пошук можливостей для зменшення негативного впливу на довкілля з боку суспільства. У статті аналізується стан екологічного оподаткування в Україні та його ефективність у контексті євроінтеграції. Зокрема, розглядаються питання структури екологічних платежів, їхньої динаміки та механізмів стимулювання екологічно відповідальної поведінки підприємств. З огляду на виявлені проблеми та недоліки чинної в Україні системи екологічного оподаткування запропоновано шляхи її вдосконалення, ураховуючи європейський досвід. Зроблено висновок, що для підвищення ефективності екологічного оподаткування в Україні необхідно удосконалити законодавчу базу, гармонізувавши національне законодавство з європейськими стандартами, та забезпечити чіткий розподіл відповідальності між центральними та місцевими органами влади, а також удосконалити механізми контролю за використанням екологічних платежів. 

екологічний податок, рентна плата, євроінтегрвція, зелений курс, податкові платежі 

Запропоновано науково-методичні положення стосовно оцінки ефективності функціонування системи охорони здоров’я України в умовах прискореного розвитку інноваційних технологій. Ця модель побудована на підґрунті застосування інструментів нейромережевого моделювання. Застосування розробленої моделі оцінки ефективності функціонування системи охорони здоров’я дає змогу виявити стан фінансування державою сфери охорони здоров’я та науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), охопити велику кількість даних і провести порівняльний аналіз національної політики розвитку сфери охорони здоров’я із розвиненими країнами. У ході формування нейронної моделі встановлено залежність між чинниками та рівнем ВВП. У моделі використовуються показники, що характеризують результати соціальної, економічної та інноваційної політики України на 2000-2017 рр. Запропонована методика дає можливість спрогнозувати найкращий варіант розвитку системи охорони здоров’я та науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт в Україні, сприяє можливості ухвалення обґрунтованих рішень щодо здійснення політики розвитку сфери охорони здоров’я, оптимізації ухвалення управлінських рішень відносно науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Основні положення можуть бути прийняті органами виконавчої влади уряду України, місцевими та регіональними органами управління національної економіки. Аналіз є основою для формування методологічних підходів до оцінки ефективності економічної сфери, створення стратегій та програм розвитку системи охорони здоров’я України на різних ієрархічних рівнях. 

оцінка, ефективність, нейронна модель, сфера охорони здоров’я, державні витрати, політика 

Запропоновано науково-методичні положення стосовно формування регресійної моделі оцінювання платоспроможності клієнта та банківських ризиків під час надання кредитів позичальникам. Ця модель побудована на підґрунті застосування інструментів логістичної регресії, дискримінантного аналізу із залученням експертної оцінки. Застосування розробленої регресійної моделі оцінювання кредитоспроможності клієнта та банківських ризиків дає змогу поєднати експертний скоринг і статистичний підхід, об’єднувати індикатори, що мають якісну та кількісну шкалу вимірювання, а для вибору кількісних змінних фінансового ризику застосовувати інструментарій дискримінантного аналізу. Під час формування регресійної моделі встановлено залежність між факторами ризику та ймовірнісною величиною кредитного ризику. Запропонована методика дає можливість оцінити платоспроможність клієнта та попередити настання ризиків на різних етапах кредитування, сприяє можливості самостійного ухвалення обґрунтованих рішень з кредитного обслуговування клієнтів, ефективного управління кредитним портфелем, оптимізації ухвалення управлінських рішень у банках загалом. 

кредитний ризик, регресійна модель, дискримінантний аналіз, банки, кредит, кредитний скоринг, ризик, експертна оцінка 

Інфраструктурне забезпечення є одним з найвагоміших чинників соціально-економічного розвитку гірських територій. Рівень забезпечення та стан інфраструктури суттєво впливає на розвиток підприємництва та якість життя людей гірських регіонів. Всі держави, які мають гористі області, проводять державну політику щодо розвитку гористих територій або використовують законодавчо встановлені підходи до вирішення певних проблем. Забезпеченість інфраструктурою у гірських регіонах є проблемним питанням багатьох країн. Для його вирішення у різних країнах застосовуються різні інструменти і механізми, однак практично у всіх країнах є розуміння того, що в основі соціально-економічного зростання гірських районів є покращення їхньої інфраструктури. Беззаперечним також є і те, що внаслідок нерівності економічного потенціалу гірські райони неспроможні повною мірою забезпечувати свою самоокупність і самофінансування, а тому фінансово підтримуються державою. У статті проведено аналіз тенденцій та стану інфраструктурного забезпечення гірських районів Львівщини (Старосамбірський, Сколівський і Турківський). 

інфраструктура, гірські території, водопостачання, житловий фонд 

У статті запропоновано науково-методичні положення стосовно формування матриці інноваційного потенціалу та мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію, яка дає змогу суб’єктам господарювання здійснити вибір стратегії їхнього розвитку. Ця матриця формується на основі обчислення інтегрального показника інноваційного потенціалу суб’єктів господарювання та інтегрального індексу мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію. Матриця складається із чотирьох сегментів і відображає активну, активно-пасивну, пасивно-активну та пасивну стратегії розвитку господарюючого суб’єкта у ході ведення інноваційної діяльності. Подано методику розрахунку інтегрального показника інноваційного потенціалу для суб’єктів господарювання та методику обчислення інтегрального індексу мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію. Представлено рекомендації суб’єктам господарювання щодо їхньої поведінки у разі обрання відповідної стратегії розвитку. 

матриця, стратегія розвитку, інтегральний показник, інноваційний потенціал, конкурентна ситуація, мотивація, інноваційна діяльність