Запропоновано науково-методичні положення стосовно оцінки ефективності функціонування системи охорони здоров’я України в умовах прискореного розвитку інноваційних технологій. Ця модель побудована на підґрунті застосування інструментів нейромережевого моделювання. Застосування розробленої моделі оцінки ефективності функціонування системи охорони здоров’я дає змогу виявити стан фінансування державою сфери охорони здоров’я та науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), охопити велику кількість даних і провести порівняльний аналіз національної політики розвитку сфери охорони здоров’я із розвиненими країнами. У ході формування нейронної моделі встановлено залежність між чинниками та рівнем ВВП. У моделі використовуються показники, що характеризують результати соціальної, економічної та інноваційної політики України на 2000-2017 рр. Запропонована методика дає можливість спрогнозувати найкращий варіант розвитку системи охорони здоров’я та науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт в Україні, сприяє можливості ухвалення обґрунтованих рішень щодо здійснення політики розвитку сфери охорони здоров’я, оптимізації ухвалення управлінських рішень відносно науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Основні положення можуть бути прийняті органами виконавчої влади уряду України, місцевими та регіональними органами управління національної економіки. Аналіз є основою для формування методологічних підходів до оцінки ефективності економічної сфери, створення стратегій та програм розвитку системи охорони здоров’я України на різних ієрархічних рівнях.
оцінка, ефективність, нейронна модель, сфера охорони здоров’я, державні витрати, політика
Запропоновано науково-методичні положення стосовно формування регресійної моделі оцінювання платоспроможності клієнта та банківських ризиків під час надання кредитів позичальникам. Ця модель побудована на підґрунті застосування інструментів логістичної регресії, дискримінантного аналізу із залученням експертної оцінки. Застосування розробленої регресійної моделі оцінювання кредитоспроможності клієнта та банківських ризиків дає змогу поєднати експертний скоринг і статистичний підхід, об’єднувати індикатори, що мають якісну та кількісну шкалу вимірювання, а для вибору кількісних змінних фінансового ризику застосовувати інструментарій дискримінантного аналізу. Під час формування регресійної моделі встановлено залежність між факторами ризику та ймовірнісною величиною кредитного ризику. Запропонована методика дає можливість оцінити платоспроможність клієнта та попередити настання ризиків на різних етапах кредитування, сприяє можливості самостійного ухвалення обґрунтованих рішень з кредитного обслуговування клієнтів, ефективного управління кредитним портфелем, оптимізації ухвалення управлінських рішень у банках загалом.
У статті з’ясовано, що вибір інноваційної стратегії, які є найкращим засобом реалізації стратегічних інноваційних цілей суб’єктів господарювання, потребує виділення різновидів інновацій та їх ефективного впровадження у практику у випадку вибору найкращих інноваційних стратегій і відхилення застарілих ідей. Запропоновано методологію вибору інноваційної стратегії розвитку суб’єктів господарювання. Ця методологія базується на системі показників та розрахунку інтегральних показників інноваційної діяльності підприємств: інноваційної інтенсивності, ризиковості впровадження інновацій, стратегічної інноваційної спроможності. У дослідженні були використані загальнонаукові та спеціальні методи: метод групування, наукова абстракція, обстеження та експертна оцінка, деталізація, критичний аналіз, конкретизація, схематичне та графічне зображення, синтез та узагальнення наукового досвіду сучасних теоретичних досліджень і комплексний підхід. Результатом наукового дослідження є розроблена система показників вибору інноваційної стратегії суб’єктів господарювання, основних характеристик інноваційних стратегій, показників та масштабів вибору інноваційної стратегії, інтерпретації оцінки інтегральних показників. Запропоновані індикатори вибору інноваційної стратегії вказують на певний рівень контролю якості кожної з розглянутих компонентів.
суб’єкти господарювання, інноваційна стратегія, інтенсивність, ризики, стратегічний інноваційний потенціал
У статті запропоновано науково-методичні положення стосовно формування матриці інноваційного потенціалу та мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію, яка дає змогу суб’єктам господарювання здійснити вибір стратегії їхнього розвитку. Ця матриця формується на основі обчислення інтегрального показника інноваційного потенціалу суб’єктів господарювання та інтегрального індексу мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію. Матриця складається із чотирьох сегментів і відображає активну, активно-пасивну, пасивно-активну та пасивну стратегії розвитку господарюючого суб’єкта у ході ведення інноваційної діяльності. Подано методику розрахунку інтегрального показника інноваційного потенціалу для суб’єктів господарювання та методику обчислення інтегрального індексу мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію. Представлено рекомендації суб’єктам господарювання щодо їхньої поведінки у разі обрання відповідної стратегії розвитку.
матриця, стратегія розвитку, інтегральний показник, інноваційний потенціал, конкурентна ситуація, мотивація, інноваційна діяльність
Цитування
Юринець З. В. Державна інноваційна стратегія та політика в умовах формування інноваційно орієнтованої економіки // Формування ринкової економіки в Україні: зб. наук. пр. 2016. Вип. 36. Ч. 2. С. 311-317. {sep2018.01.138.008}
Юринець З. В., Круглякова В. В. Нейромережеве моделювання як інструмент прогнозування інноваційного розвитку економіки України. Актуальні проблеми економіки. 2016. №6. С. 425-432. {sep2018.03.121.001}
Юринець З. В., Круглякова В. В. Оцінювання інноваційного потенціалу суб’єктів господарювання харчової промисловості. Економіка та суспільство. 2016. Вип. 7. С. 546-550. {sep2018.03.121.003}
Юринець З. В., Круглякова В. В., Юринець Р. В. Особливості мотивування інноваційної діяльності суб’єктів господарювання. Вісник Хмельницького національного університету: Економічні науки. 2017. №2. Т. 1 (246). С. 122-125. {sep2018.03.121.005}
Yurynets Z., Bayda B., Petrych O. Country’s economic competitiveness increasing within innovation component. Economic Annals-XXI. 2015. № 9-10. Рр. 32-35. {sep2018.04.108.003}
Юринець З. В., Козеко І. О. Обґрунтування використання управлінських інформаційних систем на підприємствах. Регіональна бізнес-економіка та управління. 2010. № 2. С. 86-92 {sep2019.04.069.001}
Yurynets Z. Forecasting model and assessment of the innovative and scientific-technical policy of Ukraine in the sphere of innovative economy formation. Investment Management and Financial Innovations. 2016. Vol. 13(2). Рp. 16-23. DOI: http://dx.doi.org/10.21511/imfi.13(2).2016.02. {sep2019.06.033.009}
Юринець З. В. Інноваційні стратегії в системі підвищення конкурентоспроможності економіки України: дис. … д-ра екон. наук. Львів, 2016. 519 с. {sep2020.01.003.008}
УКР 
ENG
zoryna_yur@ukr.net
