Стаття присвячена поглибленню академічного доробку у сфері використання методів прогностичного моделювання для визначення предикторів успіху підприємств. Розглянуто методичні аспекти побудови логістичної моделі, за допомогою якої можна спрогнозувати успіх молодих підприємств (стартапів) для швидкого зростання за допомогою зовнішнього венчурного фінансування від зацікавлених інвесторів. Охарактеризовані особливості попередньої підготовки інформаційної бази та інструментарії обґрунтування параметрів моделі. Стартап як форма підприємництва важливий сьогодні завдяки спроможності зберігати стійкість економічної системи через гнучке реагування на виклики. Для сталого розвитку та успіху самого стартапу важлива його спроможність отримувати зовнішнє, безпосередньо венчурне фінансування від інших економічних контрагентів. Були висунуті дві гіпотези: перша полягає в тому, що успішні стартапи мають спільні ознаки, які є чинниками отримання венчурного фінансування – предикторами успіху. Друга гіпотеза є продовженням першої та вимагає перевірки важливості інформаційної представленості і зрозумілості майбутніх результатів стартапу серед венчурних інвесторів, зокрема через наявність інформації про стартапи в інтернет-мережах. Емпіричне дослідження побудоване на даних про стартапи України в останнє десятиріччя, виконана симуляція за допомогою розроблених авторами логіт-моделей. Розрахунок за моделями дозволив підтвердити виокремлення чинників безпосереднього впливу на отримання стартапом венчурного капіталу в ознаках, притаманних стартапам. Інструментом дослідження була логіт-модель, яка визначає релевантні фактори, що обумовлюють позитивне рішення венчурних інвесторів щодо надання фінансування. Виявлені предиктори отримання фінансування, які розглядаються як передумови успіху розвитку стартапу. Серед вагомих чинників для отримання стартапом зовнішнього фінансування за результатами дослідження виокремлені такі: наявність попередніх інвесторів, орієнтація стартапу на прибуток, наявність інтернет-сторінки та інформації про стартап у соціальних мережах. Визначено, що орієнтація стартапу на публічне благо не стимулює венчурних інвесторів. За результатами моделювання впливу чинників – ознак стартапу – на отримання ним зовнішнього фінансування виокремлено відмінності в періоди заснування стартапів до та після 2014 р. Після 2014 р. визначальним чинником для венчурного фінансування стартапу стала впізнаваність його засновників за інформацією в мережі «Інтернет», тоді як до 2014 р. для отримання зовнішнього венчурного фінансування засновниками стартапу найважливішою для цього його ознакою були зв’язки з клієнтами великих бізнес-корпорацій. 

венчурне фінансування, логіт-модель, предиктори, публічне благо, управління бізнесом