Стаття присвячена дослідженню ролі територіальних громад як суб’єктів багаторівневого врядування в реалізації Європейського зеленого курсу в Україні. Обґрунтовано необхідність адаптації європейських підходів до умов післявоєнного відновлення держави, ураховуючи складну соціально-економічну ситуацію, безпекові виклики й потреби енергетичної стійкості. Проаналізовано концепцію багаторівневого врядування як ефективної моделі координації політик, що передбачає ієрархічну, горизонтальну та багатосуб’єктну взаємодію між органами влади різних рівнів, громадянським суспільством і бізнесом. З огляду на нерівномірність впливу та сприйняття заходів екологічної трансформації окреслено специфіку зеленого переходу на різних типах територій – від великих міст до монофункціональних і сільських громад. Аргументується, що саме громади є головними виконавцями ініціатив зеленого переходу. В умовах воєнного стану вони набули нової якості – стали носіями довіри, стійкості та партнерства. Зроблено висновок про необхідність посилення фінансової та інституційної спроможності органів місцевого самоврядування, більшої автономії та інтегрованої участі їх у реалізації політики зеленого переходу задля формування стійкої, екологічно збалансованої моделі розвитку держави. 

багаторівневе врядування, територіальні громади, Європейський зелений курс, повоєнне відновлення України, місцеве самоврядування