УДК 338.24.01+339.9; JEL F15
Koval L. Pros and cons of import substitution strategies [Позитивні та негативні наслідки застосування стратегій імпортозаміщення]. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2020. Вип. 5(145). P. 9-12. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2020-5-2.
Літер.: 3

Автори



Коваль Людмила Пилипівна

кандидат економічних наук, доцент

старший науковий співробітник відділу проблем реального сектору економіки регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»

Контакти: lyudmylakoval11@gmail.com, myla_k@ukr.net

Сторінки:

Анотація

Проаналізовано досвід країн, які застосовували різні стратегії імпортозаміщення для досягнення цілей стабілізації економіки, визначено позитивні та негативні наслідки. Особлива увага приділяється дослідженню теоретичних аспектів імпортозаміщення з точки зору реалізації стратегії економічного розвитку. На основі проведених досліджень окреслено напрями впровадження стратегій імпортозаміщення в сучасних умовах. Окреслено переваги стратегії імпортозаміщення, що зводяться до стимулюючої ролі у створенні диверсифікованої національної економіки, підвищенні рівня зайнятості у країні в умовах глобальних економічних потрясінь. Безумовною перевагою використання стратегії імпортозаміщення визначено можливість досягнення незалежності країни від несприятливих умов зовнішньоекономічної діяльності. Дослідження показало, що більшість країн на конкретному етапі свого розвитку використовували політику імпортозаміщення для того, щоб захистити певні галузі до моменту досягнення ними достатнього рівня конкурентоспроможності на світовому ринку. Серед основних негативних наслідків імпортозаміщення для країн з низьким рівнем економічного розвитку виділено: ризик збільшення дефіциту платіжного балансу, потреби в нових кредитах через незначне зростання експорту; посилення інфляційних процесів і залежності від надходження іноземного капіталу внаслідок зростання державних витрат на підтримку конкретних галузей у межах політики імпортозаміщення; створення неефективних і застарілих продуктів, які є неконкурентоспроможними на міжнародному ринку, через відсутність конкуренції в результаті протекціоністської політики держави, що суттєво знижує, а в багатьох випадках знищує стимули до технологічних і організаційних інновацій. За результатами дослідження визначено передумови для успішної реалізації політики імпортозаміщення, що зводяться до: обґрунтування вибору об’єктів (товарних груп), імпортозаміщення яких є доцільним та економічно вигідним для держави та суспільства в довгостроковій перспективі; вибору інструментів політики імпортозаміщення, зокрема превалювання обмежувальних інструментів (тарифів, квот, оподаткування тощо) для захисту національного виробника та стимулювання заходів інвестиційного характеру з метою стимулювання інноваційного розвитку економіки. Пріоритетним критерієм має залишатись принцип ефективності та економічної доцільності імпортозаміщення, що означає стимулювання виробництва лише конкурентоспроможної продукції, яка характеризується відповідною якістю та конкурентною ціною. Незважаючи на простоту та очевидність такого твердження, цей принцип є одним із найважчих у практичній реалізації, а його недотримання може призвести до масштабних негативних наслідків як у зовнішньоторговельній діяльності, так і в національній економіці загалом.

Ключові слова:

імпортозаміщення, місткість внутрішнього ринку, зростання національної економіки

Посилання


1. Roberts J. M. Import substitution made countries such as Argentina poorer. The Washington Times: Website. 24.04.2017. Retrieved from https://www.washingtontimes.com/news/2017/apr/24/import-substitution-made-countries-such-as-argenti/
2. Ha-Joon Chang. Kicking away the ladder. Post-autistic economics review. 2002. Vol. 15, Sep 4, article 3. Retrieved from http://www.paecon.net/PAEtexts/Chang1.htm
3. Bruton H. J. The import-substitution strategy of economic development: A survey of findings. Williams College, 1969. 47 p.