У статті розглянуто санаторно- курортний бізнес, як найприбутковіший сектор індустрії туризму. Визначено типи санаторно-курортних підприємств за функціональною ознакою. Висвітлена територіальна організація санаторно-курортного комплексу. Проаналізовано стан та тенденції розвитку санаторно-курортного комплексу України. Систематизовано основні проблеми розвитку галузі та окреслено ключові напрями можливих змін. Виокремлено фактори впливу на розвиток санаторно-курортно комплексу України. Запропоновано для розвитку санаторно–курортної сфери туристичного комплексу України формування курортно-рекреаційного кластеру. Розкрито суть процесу кластеризації. Зазначено переваги та недоліки управління на основі процесу кластиризації. Відзначено членство в кластері підприємств санаторно–курортного комплексу як засіб посилення власної конкурентоспроможності. Запропоновано комплекс засад формування курортно-рекреаційного кластеру в межах регіону.
туризм, санаторно-курортний комплекс, фактори впливу, концепції розвитку, курортно-рекреаційний кластер
У статті розглянуто роль спеціалізованого підприємства рекреаційної індустрії як одного із факторів формування та розвитку вільної економіки з ринковим механізмом господарювання. Спеціалізоване підприємство рекреаційної індустрії - це не просто невеликий за чисельністю і обсягом пропонованого турпродукту суб’єкт підприємницької діяльності, а зовсім нова структура, що набуває розвитку в нашій економіці і здатна надати широку свободу вибору та додаткові робочі місця, забезпечити швидку окупність витрат, оперативно реагувати на зміну споживчого попиту. Спеціалізовані підприємства сприяють подоланню галузевого і регіонального монополізму, розширенню конкуренції, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, підвищенню експортного потенціалу країни, значному зміцненню економічної бази країни. Проведений аналіз та вивчення наукових праць дає змогу виділити певні моделі та типи інноваційних стратегій розвитку спеціалізованих підприємств. Дослідженням встановлено, що інноваційна стратегія розвитку спеціалізованих підприємств рекреаційної індустрії в загальному випадку відбувається внаслідок виявлення і реалізації ринкових можливостей, які розглядаються як напрям діяльності, що відкривається перед підприємством, виходячи перш за все із зовнішніх умов, у яких воно функціонує, і особливостей самого підприємства. Акцентовано увагу на виборі напрямів розвитку інноваційної стратегії спеціалізованих підприємств рекреаційної індустрії: інновації в структурі системи правління підприємства, маркетингов і інновації, продуктові інновації, організаційні нововведення. Запропоновано можливі варіанти розвитку ринкових можливостей спеціалізованих підприємств рекреаційної індустрії: глибоке проникнення на ринок, розширення меж ринку, диверсифікація виробництва і збуту, розробка і реалізація нового рекреаційного продукту.
інноваційний розвиток, інноваційна діяльність, інноваційна стратегія, інноваційне спеціалізоване підприємство, інновації в рекреації, інноваційні територіальні структури, рекреаційна індустрія, спеціалізоване підприємство рекреаційної сфери
Виявлено особливості кредитних відносин аграрних підприємств з банками, проаналізовано і показано тенденції сучасного стану кредитування підприємств галузі. Проаналізовано фінансову стійкість банків та розраховано інтегральний показник їх кредитних ризиків на основі бальної оцінки. Розроблено пропозиції щодо розвитку кредитних відносин вітчизняних аграрних підприємств з банками на основі позитивного зарубіжного досвіду кредитування аграрних підприємств. Систематизовано низку пропозицій для реалізації іпотечних земельних відносин на основі об’єктивної оцінки вартості землі, подано механізм передачі земельних ділянок землевласниками у заставу.
кредит, кредитні відносини аграрних підприємств з банками, стохастичне програмування, іпотека сільськогосподарських земельних ділянок, кредитні ризики банків, кредитна лінія
Розглянуто суть і види фінансової реструктуризації, що використовуються в антикризовому управлінні зарубіжних підприємств. Розкрито можливості і наслідки застосування різних видів реструктуризації в міру поглиблення кризового стану господарюючих суб’єктів. Особливу увагу зосереджено на позасудовій реструктуризації, її перевагах і недоліках. Вказано на необхідність при дослідженні проблем фінансової реструктуризації врахування вимог нормативних актів, що регламентують її проведення, з однієї сторони, та порядку відображення реструктуризаційних процесів у фінансовому обліку та звітності, з іншої. Шляхом порівняння процедур фінансового оздоровлення неплатоспроможних підприємств в Україні і ЄС виявлено їх відмінності. Виявлено відповідність заходів, передбачених планом санації для вітчизняних підприємств, окремим видам реструктуризації: операційної та фінансової. Обгрунтовано доцільність використання в національному законодавстві, що регулює відновлення платоспроможності боржників, терміна «реструктуризація» замість терміна «санація».
антикризове управління, фінансова реструктуризація, санація
В статті на основі теоретичних розробок та практичних досліджень діяльності підприємств продуктового рітейлу запропоновано формування процесно-організаційної моделі, як бази для переходу підприємства продуктового рітейлу до процесно-орієнтованої системи управління.
процесно-організаційна модель, процесно-орієнтована система управління, напрямки діяльності, стратегічна сесія, бізнес-процес
Встановлено основні проблеми політики формування та розвитку внутрішнього товарного ринку в контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Розкрито основні напрями впливу Угоди на конкурентоспроможність підприємств, що функціонують у системі внутрішнього товарного ринку України. Проаналізовано розділ IV «Торгівля і питання пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Виділено першочергові заходи, які мають бути враховані українською стороною, що покращить розвиток конкурентоспроможного підприємницького середовища. Визначено диспропорції функціонування товарного ринку та запропоновано напрями щодо реалізації політики їх мінімізації.
внутрішня торгівля, конкурентоспроможність, країни-члени ЄС, підприємництво, Угода про асоціацію між Україною та ЄС
У даній статті авторами здійснено аналіз ключових змін у функціонуванні системи соціального страхування в Україні. Проаналізовано основні законодавчі акти, що декларують реформу системи. Проведено аналіз еластичності надходжень соціальних внесків в залежності від зміни ставки єдиного соціального внеску. Здійснено порівняльний аналіз з країнами, де проводились подібні реформи, метою яких було зниження ставок прибуткових податків та страхових внесків, а саме: з Грузією та Росією. Результати дослідження теоретичного та практичного матеріалів дозволили визначити позитивні та негативні сторони пропонованих нововведень, зробити відповідні висновки, надати рекомендації.
соціальне страхування, пенсійна система, страховий внесок, стаж, єдиний соціальний внесок, понижуючий коефіцієнт, фонд оплати праці, мінімальна заробітна плата
У статті розглянуто загальноєвропейські підходи забезпечення фінансової стабільності системи соціального захисту. Акцентовано на необхідно врахування європейського досвіду реформування системи соціального захисту задля її функціонування в Україні на засадах фінансової стабільності. Проаналізовано проблемні аспекти та визначено окремі напрями забезпечення фінансової стабільності системи соціального захисту України в умовах євроінтеграції.
В статті розкривається роль місцевих бюджетів, їх сучасний стан та вплив на них реформи бюджетної децентралізації. Саме місцеві бюджети повинні забезпечити вирішення завдань функціонування і соціально-економічного розвитку території, регіону, громади; проблем, пов'язаних із вдосконаленням методів використання фінансових ресурсів органами влади на місцях. Тому в Україні виникла нагальна потреба в реформуванні міжбюджетних відносин, здійсненні децентралізації фінансів місцевих громад.
місцеві бюджети, державний бюджет, органи місцевого самоврядування, податкова система, реформа, децентралізація, регіони, міжбюджетні відносини, фінансова база
У статті розглянуто основні форми здійснення місцевих запозичень, їхні переваги та недоліки. Проаналізовано основні тенденції розвитку ринку боргових зобов’язань та головні перешкоди на шляху активізації місцевої влади щодо застосування окремих видів боргових інструментів. Запропоновано також заходи щодо подальшого розвитку ринку муніципальних запозичень.
місцеві запозичення, облігації місцевих позик, місцеві бюджети, бюджет розвитку, місцеві гарантії, місцевий борг, єврооблігації, фінансовий ринок
Охарактеризовано сутність синдикативного кредиту в економічному середовищі, що полягає у об’єднанні фінансових ресурсів декількох банків з метою максимізації суми кредиту із одночасною мінімізацією рівня ризику. Визначено переваги використання синдикативних кредитів для банку та позичальника. Проаналізовано зародження ринку синдикативних кредитів в Україні. На основі всебічного дослідження синдикативного кредитування в Україні протягом 2010-2014 рр. проведений аналіз основних характеристик ринку на сучасному етапі. Встановлено, що сучасний ринок синдикативного кредитування характеризується невеликою кількістю позичальників, що представлені великими корпораціями, які орієнтовані на експорт та забезпечується виключно іноземними банками. Синдикативні кредити видаються переважно у доларах США, терміном більше одного року, з метою торгового та експортного фінансування. Сучасний ринок займає незначну частку по відношенню до загальносвітового ринку, а кредити є фактично невідчутними для більшості вітчизняних суб’єктів господарювання. Виокремлено проблеми розвитку синдикативного кредитування в Україні, які полягають у відсутності законодавчої бази, міжбанківської довіри, досвіду роботи на ринку тощо.
синдикативний кредит, синдикативне кредитування, комерційний банк, позичальник, розвиток
Стаття присвячена з’ясуванню ролі експерименту в дослідженні економічної поведінки споживача і перевірці на практиці теоретично отриманих результатів теорії корисності. Відмічено, що результати наукових досліджень в сфері економіки досягаються завдяки використанню наукових методів пізнання економічних явищ, перш за все, силі абстрактного мислення. Постановка експерименту з метою вияснення обґрунтованості теорій і рекомендацій для попередження помилок при застосування теорії на практиці чи впровадження її в економічну політику не завжди можлива. Для дослідження теорії корисності, поведінки споживачів при виборі товарів ч послуг вчені-економісти застосовують теорію ігор (кооперативних і некооперативних), а також моделюють поведінку зазначених економічних суб’єктів. Метою статті є дослідження структури поведінкових евристик індивіда (парадоксів вибору), що не можуть бути пояснені в рамках теорії очікуваної корисності, зокрема, парадоксу М. Аллє та його складових і визначення можливості використання подібних поведінкових евристик в практичних економічних розрахунках. На прикладі поведінки індивідів при здійсненні ними вибору між варіантами лотерей із заданими параметрами розміру виграшу та ймовірності настання результату продемонстровано емпіричну перевірку достовірності моделей в теорії корисності. Не зважаючи на значний прогрес в розвитку теорії корисності, використання аналізованих поведінкових евристик в практичних економічних розрахунках все ще залишається ускладненим, через відсутність єдиної моделі поведінки індивіда в умовах ризику. Зроблено висновок, що реальна економічна поведінка споживачів більш різноманітна, ніж її моделюють науковці в економічній теорії.
теорія корисності, економічна поведінка споживача, експериментальна перевірка поведінки індивідів, індивідуальні евристики поведінки, кооперативні ігри
В статті здійснений стислий теоретичний аналіз фінансово-економічної кризи типу «раптова зупинка» (sudden stop) з посиланням на класичні праці науковців із зазначеної проблеми. Це дозволило виявити основні інституційні та фінансові передумови «раптової зупинки» потоків капіталу. На прикладі деяких країн Латинської Америки та Східної Європи проаналізовані особливості цієї кризи, виявлені основні передумови проблеми та наслідки для економічного зростання. Здійснений методологічний аналіз та схематичне пояснення впливу «раптової зупинки» на розвиток економіки, зокрема на платіжний баланс країни. Наведені прикладні рекомендації щодо попередження і, безпосередньо, реагування на проблему sudden stop на малу відкриту економіку.
У роботі проаналізовано еволюцію поняття конкуренція: від перших досліджень у цій сфері до сучасного різноманіття особливостей її розвитку. Досліджено особливості розвитку конкуренції за статичним і динамічним підходами. Виділено основні етапи розвитку цієї економічної категорії та її вплив на систему суспільно-економічних відносини. Спочатку вчені розглядали конкуренцію як суперництво між індивідуальними продавцями за більш вигідні умови на ринку. Цей підхід визначено як поведінковий. Згодом акцент переміщується з боротьби на комплексний аналіз структури ринку. Виділено чотири типи ринкової структури: досконалу конкуренцію, монополістичну конкуренцію, олігополію та монополію. З позиції функціонального підходу до вивчення конкуренції вченими визначена її роль в динамічному розвитку економіки, а також виділено значення нецінової конкуренції, що базується на інноваціях та економічному прогресі. Сучасна практична інтерпретація конкуренції полягає в отриманні та закріпленні конкурентних переваг, які забезпечать лідерство на ринку. Серед пріоритетних напрямків конкурентної боротьби з’являються взаємовигідне співробітництво, та пошук нових ринків вільних від конкурентної боротьби (голубих океанів).
Проаналізовано механізм реалізації соціальної відповідальності. Розглянуто взаємозв’язки органів державного управління з іншими суб’єктами економіки, що реалізуються через соціальну політику, яка переслідує безліч цілей, головною з яких є згладжування соціальної нерівності в країні та ліквідація соціальної напруженості, шляхом підвищення якості та рівня життя населення.
інституційне середовище, соціальна відповідальність, соціально відповідальна діяльність, соціальне забезпечення, соціальні стандарти, суб’єкти економіки
Проведено аналіз особливостей розвитку ІТ-сектора України в умовах інтеграції українських ринків з ринками країн ЄС. Окреслено основні переваги та загрози від реалізації поглибленої угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС для комплексного розвитку ІТ-сектора України. Визначено пріоритетні заходи в рамках реалізації комплексної програми розвитку ІТ-сектора України.
ІТ-сектор, зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, ІТ-ринок, ІТ-спеціаліст, ІТ-аутсорсінг, ІТ-компанії, захист прав інтелектуальної власності
У статті розглянуто проблему продовольчої безпеки з точки зору економічної безпеки, а також необхідність її розвитку. Визначено та охарактеризовано продовольчу безпеку через її складові. Подано оцінку стану розвитку продовольчої безпеки країни із визначенням основних проблем на макро- та мезо-рівнях. Подано визначення продовольчої безпеки країни на макроекономічному та мікроекономічному рівнях. Розглянуто складові та принципи формування продовольчої безпеки. З’ясовано основні виміри продовольчої безпеки. Розглянуто національні особливості продовольчої безпеки та загрози на її вплив. З’ясовано, що процес формування і реалізації аграрної політики продовольчої безпеки повинен розпочатися з дослідження складу харчових продуктів, де на цій основі проводиться моделювання харчових регіонів та прогнозується фізіологічна потреба населення країни в харчових продуктах. З’ясовано, що урахування експортних можливостей країни за окремими групами продовольчої продукції формуються баланси продовольчих ресурсів, які використовуються при розробці стратегії формування продовольчої безпеки. Характерним пріоритетом є моніторинг за характером змін, що відбуваються, їх кількісна та якісна оцінка з метою підготовки відповідних рекомендацій та управлінських рішень. З’ясовано, що система моніторингу базується на поєднанні економічних та соціальних індикаторів з показниками, які відображають результативність діяльності органів влади з вирішення проблеми продовольчої безпеки.
продовольча безпека, економічна безпека, складові продовольчої безпеки, принципи продовольчої безпеки, особливості, продовольчої безпеки, національні особливості продовольчої безпеки
Розкрито особливості регіональної диференціації здоров’я населення України на основі таких показників: середня очікувана тривалість життя, стандартизовані показники смертності та поширеність хвороб. Визначено оцінку середньої очікуваної тривалості життя без інвалідності за регіонами. Проведено групування регіонів України за показниками середньої очікуваної тривалості життя та середньої очікуваної тривалості життя без інвалідності. Визначено регіони з найбільшими відмінностями за цими показниками. Оцінено регіональні особливості загального та спеціальних коефіцієнтів смертності населення в Україні, зокрема статево-вікових показників смертності за їхніми регіональними відмінностями. На підставі аналізу стандартизованих коефіцієнтів смертності виявлено ті її причини, регіональна диференціація за якими є найбільшою в Україні. Висловлені припущення щодо можливих причин цієї диференціації. Проведено аналіз поширеності хвороб за регіонами. Розраховано інтегральний індекс здоров’я населення, на основі якого здійснено типологізацію регіонів України. Визначені основні соціально-економічні детермінанти здоров’я населення окремих регіонів.
здоров’я населення, регіон, середня очікувана тривалість життя, середня очікувана тривалість життя без інвалідності, смертність, захворюваність, соціально-економічні детермінанти
У статті досліджуються передумови і чинники розвитку маркетингу сільських територій на сучасному етапі європейської інтеграції України. Здійснено класифікацію сільських територій за критеріями просторової локалізації, ресурсної забезпеченості та соціальної активності. Окреслено стратегічні напрями формування та розвитку маркетингу сільських територій для кожного з виділених типів. Сформульовано пріоритетні завдання з активізації маркетингової діяльності на рівні органів місцевого самоврядування сільських територіальних громад в умовах нових викликів, спричинених підписанням Україною Угоди про Асоціацію з ЄС.
маркетинг сільських територій, європейська інтеграція, економічний розвиток, Угода про Асоціацію, конкурентоспроможність
У статті досліджено рівень розвитку інноваційного потенціалу регіонів Українського Придунав’я з позицій глобальної конкурентоспроможності та визначені сильні і слабкі складові цього потенціалу з метою активізації інноваційних процесів в економіці регіонів. Надано оцінку конкурентоспроможності за міжнародною методикою визначення індексу конкурентоспроможності (ІК) Придунайського регіону за складовими: Інновації, Інституції, Інфраструктура, Макроекономічне середовище, Охорона здоров’я та початкова освіта, Ефективність ринку товарів, Ефективність ринку праці, Рівень розвитку фінансового ринку, Розмір ринку. Виділено окремо такі складові інноваційного потенціалу, як: Вища освіта та професійна підготовка, Технологічна готовність, Рівень розвитку бізнесу, Інновації, що в свою чергу розподілено на декілька складових: Інноваційний потенціал бізнесу, Доступність технологій і витрати на них, Співпраця бізнесу з університетами. Складено зведений профіль регіонів Українського Придунав’я за складовими інноваційного потенціалу ІК, визначено позиції кожного регіону за цими складовими. Проаналізовано інноваційну активність промислових підприємств за напрямами та видами інноваційної діяльності по Придунайському регіону України. Запропоновано напрямки щодо забезпечення рівня інноваційного потенціалу і стимулювання розвитку інноваційної діяльності в регіоні.
інноваційний потенціал, регіон, Українське Придунав’я, конкурентоспроможність, складові інноваційного потенціалу, інноваційно активні підприємства
Робота продовжує дискусію про пошук нової моделі регіонального розвитку в Україні. Представлені принципи формування нової моделі регіонального розвитку на основі структурних трансформацій. У роботі робиться висновок про розмивання принципів солідарності та субсидіарності в регіональній політиці; пропонується побудова двоїстої регіональної доктрини, заснованої на поєднанні концепцій вирівнювання розвитку регіонів і розвитку «полюсів зростання»; обґрунтовується необхідність реформування політичної моделі як умови ефективності політики регіонального розвитку. На сучасному етапі розвитку економіки України залишаються нерозв’язаними та дискусійними цілий ряд питань, пов’язаних із формуванням структурної політики. Серед них: алгоритм формування та проблеми реалізації, роль держави у регулюванні структурних адаптацій, поєднання стабілізаційних заходів та структурної політики для підвищення потенціалу економічного зростання.
У статті розглянуто сутність поняття та мотиви заощаджень домогосподарств. Визначено, що головною метою активного інвестування для окремого суб’єкта є отримання прибутку, а не інвестиційний ефект від даної діяльності, за винятком коли інвестор є власником бізнесу. Проаналізовано фактори, що вливають на рівень заощаджень населення. Встановлено, що при погіршенні економічної ситуації в країні реакцією населення є збільшення частки неорганізованих заощаджень, і скорочення колективних. Вказано на істотне зменшення обсягів інвестування через фінансові інструменти. Запропоновано задля отримання ефекту від інвестування трансформувати частину доходів населення в інвестиції у два етапи, з подальшим використання капіталу в реальні прибуткові галузі. Вказано на економічну та соціальну значущість аграрного сектору для розвитку країни, щ о і визначає першочергову трансформацію заощаджень населення у фінансові активи даної сфери.
заробітна плата, дохід населення, інвестиції, фінансові інструменти, аграрна галузь
Запропоновано методологічний підхід до оцінювання інвестиційного забезпечення конкурентоспроможності промисловості регіонів. Проведено аналіз інвестиційного забезпечення промисловості регіонів України в розрізі чотирьох аспектів: надходжень інвестицій, виробництва, зовнішньоекономічної діяльності та ефективності інвестування. Здійснено ранжування регіонів України за рівнем інвестиційного забезпечення конкурентоспроможності промисловості.
інвестиції, конкурентоспроможність, регіон, промислові підприємства, інноваційна діяльність, експорт промислових товарів
УКР 
ENG
УДК 711.455