Конкретизовано поняття освітньо-професійного захисту трудових мігрантів, враховуючи положення важливих міжнародно-правових актів у сфері трудової міграції. На основі узагальнення відомостей сайту представництва Міжнародної організації міграції в Україні визначено інституційні умови щодо соціального захисту в сфері зайнятості за професією трудових мігрантів та навчання українських освітніх мігрантів в країнах Європи та Азії та охарактеризовано аспекти соціального захисту праці та освіти трудових мігрантів: інформаційний, правовий, контрактний, фінансовий. Здійснено оцінку чинників захисту зайнятості та професії українських трудових мігрантів за кордоном, а також захисту учасників освітньої міграції та академічної мобільності. Зроблено висновок про необхідність забезпечення високого рівня правового, організаційного та соціально-економічного захисту праці та освіти трудових та освітніх мігрантів, а також щодо вирішення дилеми: соціальний захист освітніх мігрантів за кордоном та загроза національній безпеці в частині незворотної втрати людського капіталу української молоді.
трудові мігранти, академічна мобільність соціальний захист, захист освіти, захист праці, інституційні умови
У статті розглянуто основні новітні концепції праці в умовах посилення міграційних процесів в Україні. Обґрунтовано відмінні риси нової зайнятості мігрантів, серед яких акцентовано увагу на більш низьку в порівнянні із зайнятими на постійній основі працівниками стабільність трудових відносин, нестандартний робочий час та робоче місце, а також обмежений доступ або повна відсутність доступу до соціального захисту, передбаченого чинним законодавством. Проаналізовано коливання рівня нестандартної зайнятості потенційних мігрантів серед населення України у 2004-2013 рр.
сучасні концепції праці, міграційні процеси, flexicurity, інноваційна економіка, нестандартна зайнятість, трансформація, віртуальна форма зайнятості
Розвиток сільських територій та аграрного сектору економіки
Досліджено теоретико-методологічні засади становлення маркетингу сільських територій. Доведено вагому роль маркетингу сільських територій у підвищенні конкурентоспроможності регіону. Окреслено основні напрями розвитку маркетингу сільських територій у сучасних умовах. Запропоновано заходи, спрямовані на впровадження маркетингових механізмів у діяльність органів місцевого самоврядування сільських територіальних громад з метою підвищення конкурентоспроможності їх економіки.
маркетинг сільських територій, конкурентоспроможність регіону, глобалізація, геоекономічні виклики
У статті розглянуто основні питання, пов’язані з формуванням і функціонуванням роздрібної торгівлі в сільській місцевості. Визначено основні чинники впливу на її розвиток. На основі проведеного аналізу визначено основні тенденції розвитку роздрібної торгівлі. Встановлено, що впродовж 2005-2014 рр. відбулося значне скорочення об’єктів роздрібної торгівлі. Результати дослідження показали, що роздрібний товарообіг у розрахунку на одну особу в розрізі регіонів мав найнижчий показник у селах Львівської, Луганської та Сумської областей, тобто це території, які вирізняються переважно невеликими селами з невисокою людністю. Натомість лідером було визначено Київську область, яка за весь досліджуваний період залишалась на першому місці. Сформульовано проблеми, які необхідно вирішити для ефективного функціонування об’єктів роздрібної торгівлі та максимального задоволення потреб сільського населення відповідними послугами. Запропоновано заходи, реалізація яких призведе до покращення якості функціонування роздрібної торгівлі в сільській місцевості.
магазини, приватні підприємства, роздрібна торгівля, сільська місцевість, товарообіг
Розглянуто перспективу економічних результатів від реалізації Угоди про асоціацію. Окреслено взаємозв’язок розвитку сільського господарства та сільських територій. Виокремлено інституційні та економічні ризики розвитку сільських територій в контексті Угоди про асоціацію. Зазначено про вплив від реалізації Угоди про асоціацію на експортно-імпортні операції в агропромисловому комплексі. Вказано на необхідність фінансової підтримки адаптації сільськогосподарських домогосподарств у відповідності до сучасних міжнародних фітосанітарних та ветеринарних вимог при виробництві сільськогосподарської продукції. Наголошено на наобхідності активізації процесу впровадження міжнародних стандартів безпеки та якості продуктів харчування в сфері агропромислового виробництва в Україні. Запропоновано шляхи мінімізації негативних наслідків інституційно-економічних ризиків розвитку сільських територій на всіх рівнях державного управління.
сільські території, сільське господарство, ризики, Угода про асоціацію, ЄС, експорт, імпорт, інституційні, фітосанітарні, розвиток
Теоретично обґрунтовано суть основних економічних теорій розвитку регіону: теорії локалізації, полюсів зростання, «центру-периферії», самоорганізації простору, концепції економічної бази, яка пояснює розвиток регіону шляхом поділу основної економічної діяльності на два типи, екзогенну та ендогенну та визначенні причинно-наслідкових зв’язків, що виникають у процесі розвитку регіону. Проаналізовано обсяг капітальних інвестицій у Львівській області за джерелами їх фінансування. Обґрунтовано теоретичний підхід до розвитку регіону, що базується на динамічній локалізації.
Визначено типи районів, що формуються навколо міських центрів. Досліджено монополярні та багатополярі ієрархічні зв’яки із різнонаправленою взаємодією в рамках метрополійної мережі. Обґрунтовано методи делімітації метрополійних районів, придатні для Західного регіону України. Проведено делімітацію Львівського метрополійного району та визначено напрямки міжміської взаємодії. Виявлено перспективні напрямки функціональної взаємодії у рамках Львівського метрополійного району та за його межами.
метрополія, метрополійна мережа, метрополійний район, міжміська взаємодія
Транскордонне співробітництво та зовнішньоекономічні відносини
У статті досліджено сучасний стан соціально-економічного розвитку сільських територій Чернівецької області. Зокрема, проаналізовано активність Чернівецької області в транскордонному співробітництві та реалізації Програм транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства. Визначено основні напрями впливу єврорегіонального співробітництва на розвиток сільських територій в рамках єврорегіону «Верхній Прут». Запропоновано напрями соціально-економічного розвитку прикордонних сільських територій з врахуванням можливостей єврорегіонального співробітництва.
Досліджено основні закономірності та проблеми поширення конвергентних процесів у транскордонному просторі між Україною та ЄС в сучасних умовах європейської інтеграції. Виявлено пріоритетні напрями економічної трансформації ЄС, які визначають якість конвергентних процесів на зовнішніх кордонах цього об’єднання. Ідентифіковано основні точки зростання та бар’єри транскордонної конвергенції в умовах нових викликів європейської інтеграції. Сформульовано пропозиції для органів державної влади України щодо засобів підвищення ефективності транскордонного співробітництва з метою економічного розвитку прикордонних територій, які межують з ЄС, та їх наближення до інституційних і соціально-економічних стандартів цього об’єднання.
транскордонний регіон, конвергенція, європейська інтеграція, соціально-економічний простір
Проаналізовано структуру земельного фонду Яворівського району. Досліджено просторове поширення земель за цільовим призначенням на території району. Використовуючи методику, запропоновану В.В. Медведєвим, розраховано коефіцієнт екологічної стійкості, дестабілізаційний фактор та сумарну екологічну ситуацію земельних ресурсів. На основі цих розрахунків проведена екологічна оцінка стану земельних ресурсів територій адміністративних утворень Яворівського району.
В статті систематизовано та проаналізовано сучасні проблеми бюджетного забезпечення розвитку регіонів України. Обґрунтовано, що реалізація регіональної бюджетної політики повинна вибудовуватися із врахуванням викликів, пов’язаних зміною внутрішніх та зовнішніх умов для розвитку регіонів України. Показано, що виокремлена група проблем бюджетного забезпечення слугуватиме базисом для оцінювання тенденцій формування та реалізації бюджетної політики розвитку регіонів України та дасть змогу сформулювати основні напрями стимулювання їх соціально-економічного розвитку.
бюджетне забезпечення, регіон, регіональний розвиток, децентралізація, місцеве самоврядування
В статті опрацьовано світовий досвід створення фінансових інституцій для фінансування ревіталізаційних проектів, здійснено їх класифікацію на державні(публічні), приватні та змішані (гібридні). Оцінено можливості запровадження досвіду інституційної підтримки фінансування проектів ревіталізації в українських умовах. Визначено основні фінансові інституції, що беруть участь в процесі ревіталізації.
ревіталізація, публічні фінанси, агенції розвитку, бюджетні субсидії, грантове фінансування
Висвітлено теоретичні засади та методичні підходи фінансової стійкості і безпеки місцевих бюджетів, визначені індикатори, що впливають на них. Досліджено основні проблеми фінансової стійкості та безпеки місцевих бюджетів. Розроблено алгоритм діагностики поточної фінансової стійкості бюджету і ефективності бюджетної політики регіону. Запропоновано методичний підхід забезпечення фінансової стійкості та безпеки місцевих бюджетів в умовах обмеженості фінансових ресурсів, що враховує як поточний стан, так і довгострокові тенденції.
У статті досліджуються питання реалізації адміністративно-територіальної реформи в Україні та фінансового забезпечення об’єднаних територіальних громад. Визначено основні умови формування об’єднаних територіальних громад та існуючі проблеми на шляху їх створення. Проведено комплексний аналіз власних надходжень новоутворених об’єднаних територіальних громад у Львівській області. Запропоновано шляхи забезпечення фінансової спроможності об’єднаних територіальних громад.
Висвітлено існуючі підходи до розкриття моделей антикризового управління фінансовою діяльністю банків, здійснено їх систематизацію за такими критеріями як: вплив обсягів зняття вкладів і ступеня "набігу на банки", рейтингове оцінювання за системою дистанційного моніторингу і нагляду, ймовірність раннього передбачення збитків та банкрутства, рівень фінансової стабільності й виявлення глибини кризи, ступінь ризик-менеджменту банківської діяльності, оцінка ефективності антикризового управління, ранжування банків на основі фінансових коефіцієнтів та показників, ступінь фінансової лібералізації й можливості банкрутства банків.
моделі антикризове управління, системи раннього попередження та реагування, неплатоспроможність, банкрутство, фінансовий колапс
Проаналізовано вплив кризових явищ на фінансову систему України. Визначено пріоритетні напрямки підвищення ефективності функціонування фінансового сектора. Подано шляхи та напрями реформування ринку фінансових послуг України, домінантою подано перебудову чинної економічної моделі державного регулювання фінансової системи. Аналіз моделей органів регулювання та нагляду у фінансовій сфері національної економіки спрямовано на імплементацію мегарегулятора, як цілісну і комплексну систему державного регулювання фінансової системи з єдиним вектором дії. Окреслено основні функції та завдання мегарулятора. Проілюстровано головну перевагу мегарегулятора, як спроможність здійснювати моніторинг фінансової системи держави. Визначено основні заходи підвищення якості регулювання фінансової системи відповідно до європейських стандартів надання фінансових послуг. Запропоновано шляхи імплементації єдиного органу нагляду та контролю.
фінансова система, державне регулювання, мегарегулятор, національна економіка
У статті досліджено та проаналізовано стан та функціонування національного кредитного ринку впродовж 2011-2015 рр. Основну увагу акцентовано на проблемах розвитку ринку, які виникають під впливом макроекономічних чинників. Автор пов’язує сучасні проблеми функціонування кредитного ринку із наслідками для розвитку національної економіки та пропонує певні шляхи їх подолання.
Розглянуто основні течії теорії аналізу загального обсягу та структури макропопиту на споживчі блага. У контексті висвітлення основних концепцій агрегованої споживчої функції вказано на неправомірність безоглядного застосування теоретико-ймовірнісних критеріїв для оцінки адекватності цієї функції. У рамках обговорення концепцій аналізу макроструктури споживчого попиту головну увагу приділено ідеї структурного моделювання останнього та зіставленню її потенціалу з потенціалом ідеї моделювання динамічних рядів, що характеризують макропопит та фактори, які на нього впливають. При цьому привернуто увагу до деяких труднощів аналізу макроструктури споживчого попиту – проблеми отримання адекватної картини диференціації доходів населення, забезпечення відповідності знаків при параметрах моделі попиту логіці впливу чинників, які введено до неї, балансування результатів моделювання.
аналіз, диференційований баланс доходів і споживання населення, імовірнісний, концепція, макропопит, макроструктура, прогнозування, споживання, споживчі блага, структурне моделювання, теорія, функція
Економіка та управління національним господарством
У статті розглянуто зміст поняття «структурна трансформація». Обґрунтована необхідність структурної трансформації економіки України, яка має базуватися на врахуванні загальносвітових тенденцій і трендів. Наведено етапи структурного розвитку економіки, виділено в них малий і великий структурний цикли. Викладено чинники, які формують вектор структурних трансформацій в розвинених країнах.
Висвітлено становище України у міжнародних рейтингах за кількістю стартапів та можливостями залучення на їх реалізацію фінансових ресурсів. Розглянуто основні джерела фінансування стартапів: власні кошти стартапера та його родичів і друзів, грантові організації, краудфаундингові платформи, бізнес-ангели, бізнес-акселератори, венчурні компанії. Охарактеризовано переваги та недоліки кожного фінансового джерела. Дано детальну характеристику етапів розвитку та фінансування стартапів. Розкрито можливості та перешкоди залучення коштів для розвитку та реалізації інноваційних проектів в сучасних умовах економічної та політичної нестабільності в Україні. Проведено аналіз укладених на ринку стартапів фінансових угод. Виявлено незадіяні джерела фінансової підтримки стартапів. Запропоновано шляхи їх залучення до фінансування інноваційних проектів.
У роботі проаналізовано еволюцію сутності монополіїта виділено особливості цього поняття. Визначено, що монополії частіше проявляють негативні ефекти для економіки, такі як намагання розширення свого впливу в економіці, що призводить до завищення цін, неефективного управління та зниження добробуту споживачів. Значна частина ресурсів компанії витрачається не на покращення якості продукції та зниження її ціни, а на утримування монопольного становища на ринку. Однак, монополії конкурують між собою та з іншими підприємствами і при цьому широко використовують інновації, що сприяє пришвидшенню науково-технічного прогресу. У роботі розглянуто основні моделі антимонопольної політики країн світу. Основою для поділу є два підходи: регулювання структуру ринку (адміністративний контроль над злиттями й угодами) та поведінки учасників (контроль над зловживанням домінуючим становищем на ринку).Досліджено індекс ефективності антимонопольної політики розрахований в рамках звіту Глобальної конкурентоспроможності 2015-2016 рр. Порівнюючи показники рейтингу та моделі антимонопольної політики країн зроблено висновок, що держави з успішним антимонопольним законодавством надають перевагу науково-технологічному розвитку, та підтримують кооперацію підприємств на інноваційній основі.
монополія, конкуренція,антимонопольна політика, індекс ефективності антимонопольної політики
Актуальність статті обумовлена тим що держава не справляється з високою турбулентністю подій які пов’язані з тотальними змінами в усіх сферах нашого суспільства. враховуючи те що суспільство розділено на три сектори державний – бізнес – громадянське суспільство (третій сектор), які мають властиві їм функції. сьогодення зумовлює налагодження між зазначеними секторами ефективного партнерства та діалогу, які впливатимуть на ефективність розвитку суспільства, показниками якого є відтворення економіки. виникає необхідність застосування наукового підходу до визначення ефективних моделей такого партнерства.
У статті проведено аналіз різних концептуальних підходів до визначення структури економічного потенціалу в науковій літературі. На основі змістовного наповнення дефініції “потенціал” визначено ресурсний, гіпотетичний, системний та результативний підходи до його структурування. Автором проведено виділення компонентної структури промислового потенціалу в розрізі зазначених підходів, яка може стати основою для проведення його комплексної оцінки та визначення пріоритетів розвитку національної промисловості.
економічний потенціал, структура, промисловий потенціал
У статті запропоновано методичний інструментарій оцінки причинно-наслідкових взаємозалежностей між інституційними параметрами формування підприємницького середовища країни (інвестиційна, інноваційна, регуляторна, корупційна, податкова, інфраструктурна та інші складові) та основними результуючими соціально-економічними характеристиками розвитку машинобудівних підприємств в Україні, що виступає базисом для виявлення основних інституційних проблем ефективності та сприятливості вітчизняного підприємницького клімату, прогнозування активності машинобудівних підприємств в коротко та середньотривалому періоді, а також для коректування регуляторних механізмів розвитку підприємницького потенціалу країни.
машинобудівні підприємства, розвиток машинобудівних підприємств, підприємницьке середовище, інституційні характеристики підприємницького середовища
У статті розглянуто роль малого підприємництва, як ведучого сектору економіки, здатного гнучко реагувати на потреби ринку та мінливі умови господарювання, що визначає темпи економічного росту, склад і якість валового національного продукту. Акцентовано увагу на основних проблемах розвитку інноваційної діяльності малих підприємств. Дослідженням встановлено, що інноваційне підприємництво можна визначити як суспільний техніко-економічний процес, що приводить до створення кращих за своїми властивостями товарів, послуг чи технологій шляхом практичного використання нововведень. Визначено основні завдання інноваційної політики підприємства. Виокремлено певні види та моделі інноваційного підприємства: інноваційне підприємство на основі внутрішньої організації; інноваційне підприємство на основі зовнішніх організацій; інноваційне підприємство на основі зовнішньої організації за допомогою венчурів.
підприємництво, мале підприємство, інноваційний розвиток, інновація, інноваційна діяльність, інноваційний процес, інноваційна політика, інноваційне підприємництво, інноваційність
У науковій статті здійснено огляд теоретико-методичних підходів до оцінювання експортного потенціалу промисловості регіону. Запропоновано експортний потенціал промисловості регіону розглядати з позиції синтезу трьох взаємопов’язаних категорій: експортного потенціалу промисловості, експортного потенціалу регіону, експортного потенціалу промислових підприємств. Проаналізовано існуючі підходи до трактування сутності економічної категорії “експортний потенціал”. Представлено авторське трактування економічної категорії “експортний потенціал промисловості регіону”. Вивчено сучасні методики оцінювання експортного потенціалу на макро, мезо та мікрорівнях. Встановлено, що оцінювання експортного потенціалу промисловості регіону повинно передбачати: аналіз сучасного стану експортного потенціалу промисловості регіону, визначення складових формування експортного потенціалу регіону, встановлення факторів впливу на стан експортного потенціалу регіону, визначення пріоритетних видів промислової продукції, що мають значні конкурентні переваги на зовнішньому ринку, представлення напрямів та механізмів нарощення експортного потенціалу промисловості регіону.
експортний потенціал, промисловість, регіон, підприємство
В сучасних умовах переорієнтації ринків збуту аграрної продукції підприємствам необхідно налагоджувати комунікацію у своєму ринковому сегменті, створювати систему зв’язку із покупцями, посередниками, партнерами тощо. Тому існує об’єктивна необхідність диверсифікації сільської економіки та ринків збуту аграрної продукції на основі наявного фінансового, ресурсного та трудового потенціалу. Пріоритетним вектором розвитку економіки України був, є і буде аграрний сектор. Сучасний стан фінансового, ресурсного та інвестиційного потенціалу аграрних підприємств, а також державна зовнішньоекономічна політика щодо сільського господарства не дозволяють виробникам бути конкурентноздатними на світовому та внутрішньому ринках.
диверсифікація, переорієнтація, експорт, євроінтеграція, аграрні ринки, фінансовий потенціал
У статті проаналізовані особливості функціонування лізингу та розвитку лізингових відносин в аграрному секторі економіки України. Визначено причини, які сприяють та стримують розвиток лізингових відносин між суб’єктами господарювання в аграрному секторі економіки України. Також досліджено та сучасні тенденції розвитку аграрної галузі нашої країни та світового сільського господарства загалом.
Досліджено поняття корпоративної політики її значення та зміст основних складових. Розглянуто особливості корпоративної політики ПАТ «Укртелеком». Визначено комплекс методів та заходів удосконалення корпоративної політики. Розроблено модель формування корпоративної політики з урахуванням інтересів підприємства та працівників. Запропоновано впровадження стратегії управління соціальним пакетом. Обґрунтовано доцільність впровадження соціального пакету, який підвищить продуктивність праці персоналу на ПАТ «Укртелеком».
корпоративна політика, корпоративне управління, корпоративна культура, кадрова корпоративна політика, корпоративна соціальна відповідальність, персонал, управління персоналом, продуктивність праці, мотивація персоналу
У статті запропоновано організаційну структуру служби управлінського контролю в контексті перевірки нематеріальних активів. Визначено мету та завдання управлінського (внутрішнього) контролю нематеріальних активів. Наведено складові механізму реалізації контролю нематеріальних активів. В межах дослідження зроблені висновки щодо потреби у чіткій організації управлінського контролю нематеріальних активів для забезпечення оперативного виконання поставлених завдань.
нематеріальні активи, управлінський контроль, організація управлінського контролю, служба контролю, механізм управлінського контролю
У публікації підлягають розгляду питання особливостей обрання та формування регіональної організаційно-економічної підтримки інноваційного розвитку малих підприємницьких структур. При цьому обґрунтовано необхідність застосування методів та основних заходів державного регулювання інноваційної діяльності малих підприємств. Визначено основні проблеми розвитку малих підприємств в сфері інновацій та запропоновано шляхи їх вирішення шляхом втручання та підтримки з боку держави. Запропоновано алгоритм, відповідно до якого повинна бути сформована інноваційна політика регіону та який характеризує напрямок та стадії обрання конкретних шляхів її реалізації. Запропоновано механізм формування регіональної політики підтримки малого інноваційного бізнесу.
інноваційний розвиток малого підприємства, регіональна політика, механізм формування регіональної політики підтримки малого інноваційного бізнесу
У науковій статті акцентовано увагу на поняттях конкурентоспроможність сільськогосподарського підприємства та конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції. Запропоновано комплексний підхід до забезпечення рівня конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств з врахуванням структурних складових маркетингового механізму.
маркетингове управління, маркетинговий механізм, конкурентоспроможність, рівень конкурентоспроможності, структурні складові
УКР 
ENG
