Запропоновано авторське тлумачення терміна «потенціал розвитку промислової системи». Обґрунтовано стратегічні орієнтири розвитку перспективних хімічних виробництв в Україні та запропоновано організаційно-економічні форми реалізації їхнього потенціалу, зокрема в Західному регіоні. Розроблено організаційний механізм відновлення сировинної бази вітчизняних текстильних та інших виробництв. Здійснено групування регіонів за потенціалом заготівлі деревини та її промислової переробки. Визначено перспективні напрями розвитку деревообробної промисловості в областях Західного регіону (у розрізі виробництв) та окреслено базові стратегії їх реалізації, зорієнтовані на внутрішній і зовнішній ринки збуту продукції. Комплексно досліджено проблематику функціонування в Україні агропереробних виробництв крізь призму їхнього ресурсного забезпечення в регіональному розрізі. Окреслено ключові проблеми та обґрунтовано перспективи розвитку зерно-, м’ясо – та молокопереробних виробництв, виходячи з поточних і прогнозних трендів кон’юнктури на відповідних товарних ринках. Запропоновано організаційні форми реалізації потенціалу розвитку агропереробних виробництв в Україні і механізми їх інституційної підтримки.
З’ясовано, що пріоритетом реформування системи професійно-технічної освіти є орієнтація на випускників, які змогли б оперувати новими технологіями та знаннями, які відповідатимуть потребам розвитку інформаційного суспільства. Проаналізовано основні тенденції та проблеми розвитку професійно-технічної освіти у Львівській області. З’ясовано особливості фінансування та управління власністю закладів професійно-технічної освіти в умовах реформи децентралізації. До найбільш вагомих проблем розвитку сфери професійно-технічної освіти віднесено такі: невідповідність мережі закладів демографічній ситуації в суспільстві; зниження престижності професійно-технічної освіти та низький рівень фінансового, матеріально-технічного та кадрового забезпечення закладів; відсутність законодавчого забезпечення професійно-технічної освіти, яке б відповідало сучасним реаліям, і розроблених професійних стандартів для оцінювання якості підготовки випускників закладів.
професійно-технічна освіта, фінансування, реформа, мережа закладів, якість освіти
Досліджено особливості прояву соціальної ексклюзії в частині обмеження доступу домогосподарств до послуг сфери охорони здоров’я. На основі даних вибіркових обстежень самооцінки домогосподарствами стану здоров’я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги, проведених органами державної статистики, здійснено аналіз його відмінностей за місцем проживання. Виявлено причини, що призводять до обмеження доступності послуг з охорони здоров’я, зокрема щодо придбання ліків і медичного приладдя, відвідування лікаря та інших видів медичних послуг. Проведено компаративний аналіз рівня доступу домогосподарств до медичних послуг на регіональному рівні, а також у розрізі міської та сільської місцевості. Обґрунтовано необхідність забезпечення домогосподарств належним рівнем медичних послуг як у частині покращення можливостей придбання ліків, так і перспектив відвідування спеціаліста потрібного профілю.
соціальна ексклюзія, домогосподарства, сфера охорони здоров’я, медичні послуги
Досліджено теоретичні підходи та прикладні аспекти управлінського активу територіальних громад у сучасних умовах децентралізаційних перетворень в Україні. Розмежовано наукові підходи до трактування понять «кадри», «кадрове забезпечення», «кадровий потенціал» та «управлінський актив». Запропоновано трактувати управлінський актив територіальної громади як сукупність висококваліфікованих у сфері управління активами територіальних громад фахівців, котрі володіють лідерськими якостями, визначеним набором навичок і мають достатній для провадження ефективної професійної діяльності досвід, а також здатні швидко та якісно навчатися та адаптуватися до змін. З’ясовано, що у вітчизняній практиці під управлінським активом зазвичай розуміють представників державної влади та органів місцевого самоврядування. Розглянуто проблеми, загрози та перешкоди на шляху ефективного використання управлінського активу територіальних громад. Висвітлено вітчизняну практику формування управлінського активу об’єднаних територіальних громад і з’ясовано, що найгірша ситуація склалася в сільських територіальних громадах. Висвітлено світову практику формування управлінського активу територіальних громад на прикладі Великої Британії. З’ясовано три основні категорії, з яких складається управлінський актив територіальної громади (представники держави, представники приватного сектору, представники неурядового сектору), а також розкрито їхній зміст.
Цифрова трансформація соціальної сфери стала одним з важливих напрямів державної цифрової стратегії, спрямованої на формування ефективної сервісної цифрової держави. Механізмом державної цифрової стратегії є діджиталізація – переведення всіх соціальних послуг з режиму офлайн в онлайн. Відповідно, метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування інституційних та організаційно-правових засад цифрової трансформації соціальної сфери. Здійснено детальний аналіз Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери, метою якої є забезпечення європейських стандартів функціонування інституцій соціального захисту, надання послуг соціального характеру, фінансової стабільності соціальної сфери, підвищення її прозорості та оптимізації її адміністративних видатків. Головними результатами цифрової трансформації соціальної сфери мають стати: по-перше, зручний і доступний соціальний сервіс для громадян і подолання корупції у соціальній сфері; по друге, оптимізація соціальних видатків держави.
соціальна сфера, електронне урядування, цифрова трансформація, соціальні послуги, соціальний захист, соціальний сервіс
Висвітлено теоретичні підходи до визначення терміна «купівельна спроможність населення» та чинників, що її визначають. Розглянуто поняття купівельної спроможності грошей, купівельної спроможності заробітної плати, мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму. Узагальнено погляди вітчизняних науковців щодо значення купівельної спроможності для відтворення людського капіталу, забезпечення економіки кадрами, розвитку роздрібної торговельної сфери, формування ресурсів домогосподарств, забезпечення соціального захисту та високого рівня життя населення, формування товарних відносин, розроблення та реалізації соціально-економічної політики. Наведено наявні теоретичні та прикладні підходи до здійснення кількісного виміру купівельної спроможності. Побудовано економіко-математичну модель, яка описується за допомогою лінійної та квадратичної функцій залежності між купівельною спроможністю населення України та заробітною платою, враховуючи індекси сприйняття корупції та інфляції. Установлено тісну позитивну залежність купівельної спроможності населення України від середньої заробітної плати протягом 2011-2020 рр. Наголошено на існуванні сучасної регіональної диференціації середньої заробітної плати в Україні. Обґрунтовано важливість використання пропонованих підходів для розроблення заходів з підвищення купівельної спроможності населення та посилення регіонального зближення.
математична модель, заробітна плата, доходи населення, купівельна спроможність населення, індекс інфляції, індекс сприйняття корупції
Економічні проблеми розвитку видів економічної діяльності
Досліджено основні тенденції розвитку машинобудівних виробництв у регіонах України. Виявлено сповільнення та нерівномірність темпу приросту виробництва машинобудівної продукції практично в усіх областях. Установлено регіональну структуру вітчизняного машинобудування за обсягами реалізації, експорту та імпорту продукції. Виявлено дисбаланс між виробництвом і зовнішньою торгівлею в регіонах, що пов’язано з високою часткою давальницької сировини в машинобудівному виробництві. Визначено структуру машинобудування за видами виробництв у регіонах та її зміну за 2014-2019 рр. Окреслено основні проблеми машинобудування, що виникли під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, зокрема політико-економічна нестабільність, протиепідемічні заходи (через COVID-19), низький рівень розвитку інновацій, застарілість техніко-технологічної бази виробництв та інші. Запропоновано напрями розвитку машинобудівних виробництв України, серед яких залучення інвестицій і збільшення державного фінансування науково-дослідних інститутів, розроблення механізму пільгового кредитування на модернізацію виробництва та ін.
машинобудування, індекс промислової продукції, обсяг реалізації продукції, експорт, імпорт, регіональна структура
Ринок активного та екстремального туризму досить швидко розвивається. Туристи, які надають перевагу активному та екстремальному відпочинку, є групою підвищеного ризику, а безпека туриста є головним пріоритетом і залежить від якісного страхування. Частка страхових компаній в Україні, які займаються страхуванням туристичних подорожей, становить близько 10% загальної їх кількості. Проведене дослідження страхових послуг у сфері туризму вказує на такі особливості цього ринку в Україні: відсутність пакетів страхування активного відпочинку та екстремальних видів туризму в пакетах окремих компаній; відсутність єдиного нормативного підходу до класифікації тарифних пакетів і віднесення до них тих або інших видів туризму; висока вартість послуг страхування та наявність обмежень у страхуванні окремих естремальних видів туризму. Критеріями, які були обрані для ранжування страхових компаній у секторі страхування екстремальних видів туризму, були: наявність прозорих програм полісів, які дозволяють страхувати активний відпочинок та екстремальні види туризму, доступність та адекватність цінової політики, відгуки клієнтів, економічні показники діяльності компаній. Одним з пріоритетних шляхів розвитку страхових послуг у цьому секторі є запровадження європейської практики страхування вузькоспеціалізованих видів активного та екстремального туризму через діяльність туристичних клубів та асоціацій, які залучатимуть широку аудиторію прихильників, а також проводитимуть просвітницьку роботу з мінімізації ризиків.
активний відпочинок, екстремальні види туризму, страховий поліс, тарифний пакет, страхова компанія
Наведено кращі методичні підходи до аналізу напрямів смарт-спеціалізації польських воєводств. Зазначено, що основне місце в методичних підходах до аналізу напрямів смарт-спеціалізації регіонів Польщі та інших країн-членів ЄС відведено показникам, які відображають інноваційність і соціально-економічну ефективність, конкурентність і вплив ВЕД на економічний розвиток регіону. Виявлення потенційних ніш смарт-спеціалізації здійснюється за допомогою комплексного аналізу, який включає показники, що відображають якісні економічні характеристики кожного ВЕД та відзначаються високим ступенем об’єктивності. Показники є здебільшого статистичними, а опитування та експертні висновки залучено до аналізу на тих етапах, де вони доречні і мають змістовну цінність, доповнюючи статистичні дані. Зауважено, методичні підходи до аналізу напрямів смарт-спеціалізації, що застосовуються польськими воєводствами, регіонами інших країн-членів ЄС, як і України, не позбавлені недоліків. Зокрема, найхарактернішою негативною особливістю більшості регіональних стратегій є певна шаблонність у виборі напрямів смарт-спеціалізації.
регіональні стратегії, смарт-спеціалізація, види економічної діяльності, інноваційність
УКР 
ENG
