Соц-екон-проблеми-суч-періоду-України -- 2022 рік, Вип. 2(154)

Досліджено основні проблеми управління ендогенним потенціалом розвитку областей Західного регіону України в умовах воєнного стану. Акцентовано на нових викликах для місцевої влади, спричинених інституційними трансформаціями та значною кількістю внутрішньо переміщених осіб, а також релокованих підприємств з інших регіонів держави, зокрема із зони бойових дій. Наголошено на тих основних перевагах, які відкриваються перед областями Західного регіону України з огляду на перспективу подальшого поглиблення євроінтеграційних процесів, зокрема в контексті адаптації України до інституційних стандартів ЄС. Виокремлено пріоритетні напрями очікуваних інституційних змін, пов’язаних із підвищенням ефективності використання ендогенного потенціалу розвитку Західного регіону України. Сформульовано пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо реалізації низки управлінських заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання ендогенного потенціалу розвитку Західного регіону України в умовах воєнного стану. Обґрунтовано потребу в посиленні адміністративної та фінансової спроможності органів місцевого самоврядування регіону, активізації транскордонного співробітництва, стимулювання розвитку підприємництва, поліпшення інвестиційного клімату та модернізації місцевої інфраструктури. 

ендогенний потенціал, Західний регіон України, європейська інтеграція, інституційне середовище, місцеве самоврядування 

Проведено проблемно-орієнтований аналіз виконання місцевих бюджетів України в умовах російської військової агресії. Проаналізовано законодавчі ініціативи в частині реалізації бюджетного процесу на місцевому рівні. Виявлено профіцитність зведених місцевих бюджетів за п’ять місяців 2022 р. На основі проведеного аналізу серед вагомих чинників виконання планових індикаторів на базовому рівні виокремлено споживчу інфляцію, зростання надходжень від ПДФО (у тому числі через зростання виплат військовослужбовцям), розширення системи спрощеного оподаткування, скасування реверсної дотації. Акцентовано на помітному скороченні видатків місцевих бюджетів, особливо видатків розвитку, та наслідках для розвитку громад. Показано, що проблемними питаннями функціонування місцевого самоврядування сьогодні є наповнення місцевих бюджетів, здійснення видатків, соціальне забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб та інтеграція їх у нові громади. Обґрунтовано думку про доцільність збільшення видатків в умовах війни та надання пільг, ураховуючи тип території (залежно від ведення бойових дій). Наголошено на потребі у вдосконаленні механізмів бюджетного вирівнювання територій. 

місцеві бюджети, видатки, війна, бюджетна політика, територіальна громада 

Проаналізовано функціонування закладів середньої освіти територіальних громад в умовах війни в Україні. З’ясовано регіональні особливості масштабів руйнування освітньої інфраструктури. Виявлено особливості та проблеми використання освітньої інфраструктури територіальних громад у відносно стабільних регіонах. Розглянуто алгоритм дії місцевих органів влади територіальних громад у реалізації використання інфраструктури освітніх закладів для непостійного перебування тимчасово переміщених осіб. Виявлено ризики, викликані війною: втрати людського капіталу через міграційні процеси серед учнів та освітян, ризики фінансування загальної середньої освіти та зниження якості отриманих освітніх послуг, обмеження можливості відновлення офлайн-навчання через руйнування освітніх закладів і потребу у використанні їх не за призначенням. Проаналізовано особливості та проблеми організації зовнішнього незалежного оцінювання, зокрема спрощення процедури його проведення, в умовах воєнного стану та з’ясовано низку ризиків для майбутніх абітурієнтів. 

освітня інфраструктура, ризики, війна, проблеми фінансування, територіальна громада 

Охарактеризовано спричинені війною ризики забезпечення продовольчої безпеки країни. Вказано на відсутність в Україні затвердженої стратегії продовольчої безпеки на довгострокову перспективу. Проаналізовано та критично оцінено потенціал забезпечення країни продукцією сільського господарства в умовах війни в розрізі регіонів. Зроблено акцент на потенційних втратах сільськогосподарської продукції внаслідок воєнних дій у традиційно сільськогосподарських регіонах України. Зазначено про зміни у структурі посівних площ для забезпечення продовольчої безпеки в короткостроковій перспективі. Проведено класифікацію заходів, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки та збереження експортного потенціалу України, за групами стейкхолдерів. Серед них виокремлено заходи, які здійснюють державні інституції на загальнодержавному рівні; заходи підтримки, які здійснюють на місцевому рівні; соціальну відповідальність бізнесу; громадську ініціативу; міжнародну допомогу. Для підсилення продовольчої безпеки країни вказано на доцільність активізації на рівні територіальних громад роботи з інформування селянських домогосподарств щодо можливостей покращення продукції рослинництва. Зазначено також про доцільність забезпечення дотаційної допомоги селянським домогосподарствам, які утримують поголів’я великої рогатої худоби. 

продовольча безпека, війна, сільське господарство, фермери, домогосподарство 

Виявлено проблемні аспекти, географію та структуру міграції бізнесу до областей Карпатського регіону України. Оцінено ризики та загрози (для економічної системи країни, регіональних економік областей Карпатського регіону, внутрішнього споживчого ринку, суб’єктів господарювання) внутрішньої і зовнішньої міграції бізнесу до регіону та з регіону до країн-членів ЄС в умовах російсько-української війни. Запропоновано інструменти підтримки та нівелювання загроз міграції підприємств до областей Карпатського регіону України в проєкції трьох режимів: гібернації (імплементація мобілізаційно-партнерської моделі ведення бізнесу, фінансово-організаційна допомога експортноорієнтованим бізнесам максимальна, цифровізація бізнес-процесів та ін.), релокації (спрощення процедури отримання релокованим бізнесом бюджетної допомоги, розширення форм державного замовлення на товари та послуги релокованих підприємств, створення промислових кластерів у регіоні та ін.) і евакуації (алокація та ефективне використання в Україні сучасних прогресивних бізнес-технологій, інновацій, об’єктів інтелектуальної власності, формування спеціалізованих грантових програм та ін.). Реалізація визначених інструментів і засобів дозволить усунути окреслені загрози для релокованого бізнесу та мінімізувати ризики соціально-економічного розвитку України загалом і Карпатського регіону зокрема. 

російсько-українська війна, економічні загрози, релокація бізнесу, інструменти підтримки, Карпатський регіон