Імперативом національної конкурентоспроможності і безпеки стає відбудова на якісно новому технологічному рівні військово-економічного сектору України, насамперед виробництва військово-технічної продукції і озброєння, зокрема електронної компонентної бази (ЕКБ). Набуває актуальності відновлення завершеного циклу виробництва напівпровідникових матеріалів, дискретних приладів та інтегральних мікросхем для виготовлення високотехнологічної військової техніки для внутрішніх потреб і на експорт. Вітчизняна електронна промисловість перебуває в глибокій кризі, але в найближчому майбутньому вона має повністю відновитися через невідкладну потребу в найефективніших оборонних технологіях і продукції. Розвиток напівпровідникової галузі потрібно планувати в контексті тенденцій світового ринку мікроелектроніки, яка є стратегічною компонентою військової, економічної та промислової безпеки країн-лідерів і знаходиться в центрі геостратегічних інтересів і глобальної технологічної конкуренції. Відбудова галузі розглядається в контексті головних і часткових факторів продуктивної спроможності, а до головних факторів віднесені напівпровідникові матеріали, виробництво яких слід налагодити за короткий період для виготовлення мікроелектроніки та силових приладів подвійного застосування. Обґрунтовано першочергові заходи, здійснення яких спрямоване на подолання негативних тенденцій промислового розвитку.
історичні тренди промислового розвитку, повоєнне відновлення економіки України, глобальний ринок мікроелектроніки, продуктивна спроможність напівпровідникової галузі, завершений цикл виробництва військово-технічної продукції, електронна компонентна база
Розвиток сільських територій та аграрного сектору економіки
Досліджується сутність сучасної аграрної політики ЄС. На прикладі Італії, Нідерландів, Німеччини, Фінляндії та Франції аналізується сучасна європейська практика агропромислової інтеграції та її взаємозв’язків з процесами розвитку сільських територій. За результатами дослідження досвіду країн-членів ЄС в цій сфері виділено загальні тенденції: спрямованість на диверсифікацію виробництва задля розширення асортименту та номенклатури продукції; підвищення ефективності агропромислового виробництва внаслідок структурних змін шляхом створення та підтримки інтегрованих формувань; сприяння розвитку сільських територій шляхом стимулювання розвитку на них ефективних агропромислових виробництв, розвитку соціальної інфраструктури та підвищення добробуту сільських жителів, залучення їх у процеси виробництва та посилення їхнього соціального захисту; упровадження заходів із забезпечення сталого розвитку у сферах виробництва агропромислової продукції та розвитку сільських громад; упровадження інституційних змін шляхом трансформування нормативно-правового поля, використання інструментів підтримки на державному та регіональному рівнях, створення відкритої та доступної інформаційної сфери та формування інститутів сприяння розвитку. Наголошується на актуальності імплементації європейського досвіду в Україні, ураховуючи її національну та регіональну специфіку.
інституціоналізація, інституція, регіональний розвиток, агропромисловий комплекс
Досліджено вплив інформаційних технологій на туристично-рекреаційну діяльність. Визначено умови функціонування ринку туристичних послуг у сучасних умовах. Показано, що можливості інтернету створили нові способи ведення бізнесу. Розкрито особливості застосування SMM-маркетингу для просування туристичних послуг. Проаналізовано специфіку використання комп’ютерних технологій у сферах гостинності, транспортних послуг, туристичного посередництва, розваг тощо. В історичній ретроспективі показано становлення найпотужнішої компанії у сфері інтернет-бронювання – Booking.com. На прикладі компанії-виробника шин «Michelin» досліджено, як рекламна кампанія з поширення путівника перетворилась на високоприбутковий бізнес і стала підґрунтям для розвитку гастрономічного туризму в сучасному його розумінні. Розглянуто переваги використання інформаційних технологій для туристів, а також фірм-надавачів послуг. Показано випадки зловживання з боку надавачів туристичних послуг. Доведено, що найбільшою перешкодою для розвитку електронного туризму є низький рівень кібербезпеки. Встановлено, що усі країни світу, які потрапили до сфери впливу електронного туризму, працюють над посиленням безпеки споживачів. Підкреслено важливість проведення компаративного аналізу вигід і втрат для територій від туристичної діяльності.
маркетинг туризму, електронний туризм, інформаційні технології, соціальні мережі, кібербезпека
Охарактеризовано теоретичні засади фінансового консалтингу в управлінні персональними фінансами та його значущість у фінансовому житті домогосподарств країни. Проведено аналіз динаміки інвестування домогосподарствами України в цінні папери, а також структури ринку консалтингових послуг в Європі. Виявлено слабкий вплив персональних фінансів на процеси розвитку ринку цінних паперів за сучасних нестабільних умов економічного розвитку. Розкрито спектр послуг з управління персональними фінансами та здійснення операцій з фондовими інструментами, які надаються фінансовими установами та незалежними фінансовими консультантами. Наголошено на доцільності переорієнтації менеджерів фінансових установ, які працюють у сфері управління персональними фінансами, з формату продавців у формат фінансових консультантів як першорядному чиннику розвитку ринку цінних паперів. Сформовано головні напрями розвитку фінансового консалтингу в управлінні персональними фінансами – шляхом активізації консалтингової діяльності фінансових установ та інтеграції спільних зусиль фінансових установ з незалежними фінансовими консультантами. Окреслено результати позитивного опосередкованого впливу фінансового консалтингу на процеси розвитку ринку цінних паперів.
персональні фінанси, ринок цінних паперів, управління персональними фінансами, фінансова безпека, фінансовий консалтинг
Досліджено економічну сутність, ознаки та характерні особливості функціонування цільового капіталу. На основі узагальнення поглядів вітчизняних науковців і наявних у нормативно-правових документах тлумачень виокремлено характерні риси та запропоновано авторське визначення цільового капіталу, що являє собою сталий капітал, який формується за рахунок фінансових і матеріальних цінностей, добровільно наданих безкоштовно зовнішніми донорами некомерційній організації безстроково або ж на визначений час, що передається в управління та використовується виключно на фінансування статутної діяльності організації в частині пасивного доходу, отриманого від інвестування базового капіталу в ринкові активи. Окреслено актуальність і перспективи поширення ідеї формування цільового капіталу в діяльності вітчизняних некомерційних організацій як важливого чинника залучення додаткових ресурсів і розширення фінансової бази для реалізації майбутніх цілей і проєктів. Сформульовано сукупність принципів, які формують теоретичний базис функціонування фондів цільового капіталу: суспільної значущості; цілісності дару; інвестування; транспарентності; цільового призначення; постійного нарощування «тіла» ендавменту; підзвітності і контролю; залежності ефекту від обсягу.
Розглянуто особливості професії соціального працівника та основні складові системи підготовки фахівців соціальної роботи. Проаналізовано сучасну систему підготовки фахівців соціальної роботи в Україні. Зазначено недоліки та проблеми української системи підготовки соціальних працівників, зокрема низький рівень заробітної плати та недостатнє фінансування системи підготовки, надмірна теоретична та слабка практична підготовка, а також наведено рекомендації щодо її покращення, зокрема вдосконалення освітніх програм, підвищення фінансування та створення умов для підвищення професійного рівня соціальних працівників. Обґрунтовано необхідність реформи вітчизняної системи підготовки фахівців соціальної роботи, яка має стати основою для побудови нової моделі професійної ролі сучасного соціального працівника. Успішному формуванню якісної системи підготовки фахівців соціальної роботи сприятиме якісна освіта та практичний досвід. Висновки аналізу свідчать про те, що удосконалення системи підготовки фахівців соціальної сфери в Україні є необхідним етапом для підвищення якості та ефективності соціальної роботи та забезпечення якісних послуг для осіб, які мають потребу в соціальній підтримці.
соціальна робота, соціальний працівник, соціальна сфера, системи підготовки фахівців соціальної роботи, професійна роль
Визначено головні риси демографічного розвитку України до повномасштабного вторгнення росії 24.02.2022 р.: значне скорочення чисельності населення, інтенсивні міграційні потоки, поява сотень тисяч внутрішньо переміщених осіб, старіння населення. Російсько-українська війна стала головним чинником катастрофічного загострення демографічної кризи в Україні та її регіонах. Війна спричинила десятки тисяч смертей українців, понад 14 млн вимушених мігрантів, суттєві деформації демовідтворювальної, шлюбно-сімейної, соціально-економічної, мовно-національної, конфесійної, психо-ментальної та інших структур населення. Разом зі зростанням смертності та зменшенням народжуваності демографічними наслідками війни є значні міграційні втрати, погіршення стану здоров’я і зменшення тривалості життя, зменшення економічної активності, ризик загострення соціальних проблем реінтеграції ветеранів і ВПО. Розроблено схему демографічного макрорайонування, критеріями якого є особливості перебігу військових дій на певних територіях, різні терміни тимчасової окупації українських територій, структура населення регіонів та її динаміка у воєнний час, обсяги вимушеної міграції. Сформульовано головні проблеми демографічного розвитку виділених п’яти макрорегіонів. Визначено перспективи повоєнного демографічного розвитку й головні напрями соціально-демографічної політики, що сприятимуть посиленню демографічної стійкості України.
УКР 
ENG
