Установлено, що детермінантом методології практики зміцнення резилентності національних і місцевих систем є превентивний аналіз системи резилентності. Визначено етапи розроблення та впровадження концепції стійкості (резилентності) економіки різних рівнів і типів. Доведено, що першоосновою динамічного відновлення та резилентного зміцнення економіки регіонів має бути резилентність національного законодавства. Обґрунтовано концептуальні напрями формування резилентності економіки регіонів в умовах ендогенізації регіонального розвитку: виробництво якісної екобезпечної сільгосппродукції та її експортоорієнтована переробка; повоєнне відновлення, модернізація та розвиток різних видів інфраструктури в регіоні; забезпечення інфраструктурної з’єднаності з ЄС; цифрові трансформація і розвиток; інноваційна трансформація місцевої економіки на засадах смарт-спеціалізації; упровадження принципів «зеленої економіки»; підтримка проєктів і програм міжрегіональної взаємодії територіальних громад на засадах розвитку інститутів громадянського суспільства, суспільних ініціатив, спрямованих на створення умов для малих і середніх підприємств щодо впровадження принципів циркулярного екологічно безпечного виробництва; інвестування в науково-дослідну діяльність; інституційна адаптація механізмів міжнародного та регіонального співробітництва у сфері охорони довкілля; забезпечення системності, збалансованості, узгодженості та публічності у сфері просторового розвитку.
економіка регіонів, концепція резилентності, ендогенізація регіонального розвитку
Розглянуто питання імплементації Рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку щодо ефективного державного інвестування на всіх рівнях врядування в Україні. Висвітлено суть та особливості Рекомендації ОЕСР та проаналізовано процес її імплементації Україною. Метою Рекомендації ОЕСР щодо ефективного державного інвестування на всіх рівнях врядування є допомогти урядам усіх рівнів оцінити сильні та слабкі сторони свого потенціалу державного інвестування, використовуючи загальнодержавний підхід, і визначити пріоритети для покращення. Розкрито сфери діяльності Організації економічного співробітництва та розвитку та перелік правових інструментів, які вона розробляє. Названо три систематичні виклики для багаторівневого управління державними інвестиціями, що перешкоджають досягненню найкращих результатів: виклики координації, виклики спроможності, виклики рамкових умов. Розглянуто кроки, зроблені Україною на шляху до налагодження та посилення співпраці з Організацією економічного співробітництва та розвитку, зокрема в частині імплементації Рекомендації ОЕСР, та наведено основні проблемні моменти на цьому шляху. Співпраця України з Організацією економічного співробітництва та розвитку є надзвичайно важливою для забезпечення економічного добробуту України як на національному, так і на регіональному та місцевому рівнях.
інвестиції, державні інвестиції, інвестування, ефективність, повоєнне відновлення
Економіка та управління національним господарством
Щоб обґрунтувати пропозиції для вітчизняної практики, аналізуються чинники впливу на інноваційний розвиток і винахідницьку активність у країнах-членах ЄС. Наголошено, що передумовою досягнення конкурентоспроможності є науково-технологічна активність та інноваційна діяльність, які найповніше відображаються в патентуванні об’єктів інтелектуальної власності. З’ясовано зміни позицій України в міжнародних рейтингах, зокрема Глобального інноваційного індексу та Глобального індексу стартап-екосистем. Виділено основні проблеми створення та використання винаходів в Україні. Окреслено сучасну модель комерціалізації науково-технічних розробок, що сформована на світовому ринку. Наведено сукупність заходів, що застосовуються для підвищення рівня інноваційності в європейській практиці. Для виявлення основних чинників впливу на інноваційну та винахідницьку активність країн-членів ЄС та оцінювання характеру такого впливу застосовано апарат кореляційно-регресійного аналізу. На основі даних Статистичного бюро Європейського Союзу за 2009-2021 рр. побудовано три регресійні моделі впливу незалежних змінних на показник кількості патентних заявок, поданих до Європейського патентного відомства (на мільйон жителів). Незалежними змінними обрано частку активного населення, яке займається НДДКР; частку зайнятого населення, яке працює у сфері високих технологій та наукомісткого виробництва; частку витрат на НДДКР у ВВП. Обґрунтовано, що пріоритетом для України як інтелектуально орієнтованої країни, що прагне сформувати конкурентоспроможну економіку та створити ефективну систему інноваційного менеджменту в умовах післявоєнного відновлення, є врахування кращих стандартів європейських країн, реалізація низки заходів щодо підтримки наукової та винахідницької діяльності, практичного використання об’єктів інтелектуальної власності.
інноваційна діяльність, винахідницька активність, об’єкти інтелектуальної власності, винаходи, комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності
Інституційний механізм формування та реалізації політики протидії фінансуванню тероризму та збройних конфліктів, охоплюючи сукупність суб’єктів і взаємозв’язків між ними, перебуває в Україні на стадії становлення та потребує корегування під впливом нових загроз. Метою статті є визначення напрямів удосконалення інституційного забезпечення економічної безпеки держави в частині протидії фінансуванню тероризму та збройних конфліктів. Під час дослідження застосовувалися такі методи, як теоретичне узагальнення, систематизація та порівняльний аналіз. Інформаційною основою дослідження стали праці вітчизняних науковців, присвячені вказаній проблематиці. Проведений аналіз напрямів діяльності та компетенцій суб’єктів боротьби з тероризмом, зокрема його фінансуванням, засвідчив нехтування змінами та новими тенденціями в терористичних загрозах. За результатами аналізу напрямів діяльності та компетенцій суб’єктів боротьби з тероризмом у зарубіжних країнах обґрунтовано необхідність створення Агентства боротьби із цифровими загрозами та тероризмом як суб’єкта зі спеціальним статусом і повноваженнями, який здійснюватиме професійно-аналітичні та комунікаційні функції, а також моніторинг загроз, що безпосередньо пов’язані з фінансуванням тероризму.
економічна безпека, тероризм, фінансування тероризму, цифрові загрози, криптовалюта
Проведено порівняльну (з окремими країнами-членами ЄС) оцінку економічної ефективності функціонування переробної промисловості України в розрізі шістнадцяти виробництв за показником частки валової доданої вартості у випуску. Досліджено технологічну структуру випуску вітчизняної промисловості упродовж 2013-2022 років. Визначено основні причини негативних структурних трансформацій у промисловому секторі національної економіки за вказаний період. Розраховано імпортозалежність переробних виробництв України в розрізі груп технологічності. Проаналізовано вплив повномасштабної військової агресії росії на показники динаміки та структури промислової продукції, реалізованої в Україні та за її межами. Аналітично обґрунтовано бажані напрями структурних змін у випуску переробної промисловості з огляду на важливість її стратегічних сегментів, передусім машинобудування.
промисловість, виробництво, ефективність, імпортозалежність, структурна трансформація, розвиток
Досліджено особливості прояву продовольчої кризи в Україні в умовах війни та здійснено аналіз зарубіжного та досвіду міжнародних організацій щодо її подолання. Аналіз проведено із застосуванням концепції продовольчої безпеки, розробленої ООН та визначеної як «постійний фізичний та економічний доступ людей до достатньої кількості безпечної і поживної їжі», на основі комплексного підходу та виділення чотирьох вимірів продовольчої безпеки: доступність продовольства, доступ до їжі, безпека використання їжі та стабільність харчування. У контексті дослідження проблеми продовольчої безпеки в Україні виділено два напрями для аналізу: зменшення доступності продовольства для населення та порушення стабільності харчування; зниження економічного доступу населення до продовольства та товарів першої необхідності. У контексті пошуку шляхів подолання продовольчої кризи досліджено комплексний підхід Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН до досягнення продовольчої безпеки в кризових умовах і підхід ЄС до розвитку села у Спільній аграрній політиці, які передбачають визначення двох однаково важливих напрямів: підтримка та стимулювання розвитку сільськогосподарського сектору, а також зміцнення соціальної, екологічної та економічної стійкості сільських територій в контексті подолання ризиків, які притаманні цьому типу територій.
продовольча безпека, війна, доступність продовольства, економічний доступ до їжі, сільські території
Проаналізовано основні моделі та тенденції розвитку Індустрії 4.0 серед світових лідерів з експорту продукції. На основі досвіду Німеччини, Китаю та США розроблено рекомендації для впровадження Індустрії 4.0 в Україні, зокрема прийняття національної стратегії Індустрії 4.0, упровадження інноваційної політики розвитку науки та техніки, підготовки людей і виробників, побудови міцної диверсифікованої промислової бази із всебічним упровадженням новітніх технологій Індустрії 4.0 у виробництво. Доцільно визначати, які інвестиції у фізичну інфраструктуру та людський потенціал, включно з навчанням новим цифровим навичкам, необхідні; ключові галузі, які потребують підтримки розвитку; нормативно-правову базу, яку варто змінити для створення механізмів ефективного впровадження новітніх технологій виробниками. В Україні слід активно розвивати мережу центрів експертизи Індустрії 4.0, гармонізувати технічні стандарти, розробляти та приймати програмні документи щодо цифрової трансформації окремих галузей тощо. Накопичений досвід належить детально зафіксувати у відповідних документах для успішного планування національної стратегії, а також забезпечення спадковості під час її реалізації.
промислова революція, Індустрія 4.0, розумне виробництво, автоматизована виробнича лінія, цифрова трансформація, інформаційні технології (ІТ), цифрова промисловість
Досліджено аспекти впливу тіньової зайнятості на економічний сектор в Україні та розглянуто зв’язок цього соціального феномена із соціальною безпекою особи. З’ясовано термінологічний апарат дослідження щодо тіньової зайнятості та соціальної безпеки. Доведено, що тіньова зайнятість є складовою тіньового сектору економіки. Показано, що в умовах воєнного стану тіньова зайнятість має сенс, оскільки пом’якшує і знижує обсяги ймовірного безробіття. Узагальнено теоретичні аспекти тіньової зайнятості, встановлено логічний зв’язок між тіньовою зайнятістю та соціальною безпекою, а також показано можливі шляхи скорочення обсягів тіньової зайнятості в контексті забезпечення соціальної безпеки. Висновки та пропозиції базуються на результатах реалізації громадською спілкою «Мережа правового розвитку» за підтримки Міжнародного центру «Відродження» проєкту, який мав на меті об’єктивно дослідити вплив пандемії COVID-19 на правові потреби та проблеми в трудовій сфері неформально зайнятих осіб в Україні. Зроблено наголос на низці практичних заходів, яких мають вжити державні органи влади для оздоровлення ситуації у сфері тіньової зайнятості, щоб забезпечити вищий рівень соціальної безпеки як працівників, так і роботодавців.
тіньова зайнятість, неформальна зайнятість, тіньова економіка, соціальна безпека
УКР 
ENG
