Показано, що релокація бізнесу в умовах війни зумовила процеси деіндустріалізації східних і посилення індустріалізації західних регіонів. Вона також супроводжувалася зміною просторової структури економіки, характеризувалася міграцією капіталу із сходу на захід країни. Через різницю в організаційно-поведінкових моделях ведення бізнесу переміщення підприємств у віддалені від бойових дій регіони супроводжувалося виникненням напруги між релокованими та місцевими компаніями, що спричинило низький рівень інтеграції релокованого бізнесу в місцеву економіку. Виявлено, що зміна просторової структури економіки пов’язана й зі зниженням ділової активності аграрних підприємств, чий бізнес прив’язаний до конкретної території. Часова та просторова невизначеність бойових дій і релокація бізнесу зумовили переорієнтацію транспортно-логістичних маршрутів суб’єктів бізнесу. Встановлено, що більшою мірою постраждали області південної України, де в перші місяці війни стало неможливим здійснення морських перевезень. Швидшу адаптацію та постшокове відновлення стійкості підприємницького середовища продемонстрували регіони Західної України та Полтавська область. Чинниками, які перешкоджали відновленню стійкості підприємницького сектору в Центрі та на Сході, були географічне розташування, логістичні та енергетичні виклики.
диспропорційність економічного розвитку, релокація бізнесу, розвиток підприємництва, регіональна економіка, війна росії проти України, післявоєнне відновлення України
Розгортання повномасштабної війни негативно вплинуло на сектор підприємництва в усіх регіонах України, що зумовлює потребу переосмислити та відшукати можливості для переходу України від держав з нестійкими інституціями та неспроможністю розвивати підприємницьке середовище до країн, які стимулюють підприємницьку активність. Визначено основні проблеми функціонування підприємницького сектору, обумовлені повномасштабною війною, а також детерміновано напрями подолання їх у контексті зниження міжрегіональної диспропорційності. Наголошено на необхідності пошуку інструментів і механізмів сприяння стимулюванню підприємницької активності, ураховуючи просторовий вимір цих процесів. Виділено специфічні чинники зниження спроможності окремих груп регіонів і територіальних громад. Зазначено, що питання подолання регіональних диспропорцій функціонування і розвитку підприємницького сектору в умовах війни прямо пов’язане із забезпеченням стійкості суб’єктів підприємництва та водночас є вихідною передумовою забезпечення резилентного просторового розвитку в Україні. Запропоновано механізми та інструменти, які сприятимуть відновленню економічного потенціалу та підприємницької активності на територіях відновлення, територіях з особливими умовами для розвитку, а також перспективні механізми масштабування позитивних економічних ефектів регіональних полюсів зростання та територій сталого розвитку.
Досліджено ознаки виділення правоохоронних органів та особливості фінансування діяльності суб’єктів реалізації правоохоронних функцій, а також визначено стратегічні напрями реформування діяльності суб’єктів реалізації правоохоронних функцій. Визначено термін «правоохоронний орган», його дефініцію, ознаки та вектори інституційного забезпечення реалізації державної політики у сфері правоохоронної діяльності. Для оцінювання рівня фінансового забезпечення правоохоронних органів та органів державної влади, які виконують правоохоронну функцію, здійснено аналіз державних бюджетів за 2019-2023 рр. Визначено роль і основні завдання Бюро економічної безпеки. Запропоновано пріоритетні напрями розширення діяльності правоохоронних органів у контексті запобігання та протидії економічній злочинності. Запропоновано форми організації спільної діяльності правоохоронних органів. Досліджено стан фінансування діяльності правоохоронних органів та запропоновано напрями удосконалення цього процесу. Запропоновано напрями розширення діяльності правоохоронних органів та визначено пріоритетні напрями спільної діяльності правоохоронних органів у реалізації державної політики запобігання та протидії економічній злочинності, обґрунтовано форми організації спільної діяльності правоохоронних органів щодо реалізації державної політики запобігання та протидії економічній злочинності.
економічна безпека, правоохоронна діяльність, економічна злочинність
Проведено структурно-динамічний аналіз товарного експорту України за 2022 рік у грошовому та ваговому вимірі в розрізі товарних груп та позицій. Установлено, що, попри падіння експорту в дев’ятнадцяти з двадцяти аналізованих товарних груп, структура товарного експорту України у 2022 році зберігала умовну сталість. Виявлено, що динаміка та структура експорту за товарними позиціями в грошовому вимірі суттєво відрізняється від аналогічних показників у ваговому вимірі, що пояснюється значною відмінністю між вартістю експорту сировини та продукції її переробки. Аналітично доведено, що скорочення українського товарного експорту на 3,25% у 2022 році не варто сприймати як значну втрату, зважаючи на геополітичні обставини та порівняльні оцінки з кризовим 2009 роком. Обґрунтовано виклики та загрози, які несе українській економіці домінування сировинних позицій у товарному експорті.
Проаналізовано використовувані в Україні технології перероблення побутових відходів. Наголошено на наявності низки проблем щодо їхньої функціональності. Акцентовано на наявності потужних сировинних ресурсів для впровадження рециклінгу. Виділено основні проблеми місць видалення відходів: відсутність паспортизації через невідповідність чинним стандартам і продовження нагромадження відходів усупереч вичерпанню термінів експлуатації, а також брак вольових рішень щодо закриття техногенно ризикових полігонів і пошуку альтернативних шляхів поводження з відходами. Здійснено порівняльну еколого-економічну оцінку технологій перероблення відходів. Зазначено, що актуальним для розвитку системи управління відходами є використання інноваційних технологій спалювання відходів. Підкреслено, що для зведення до мінімуму екологічних ризиків потрібно реконструювати переробні підприємства та оснастити їх сучасними системами горіння і фільтрації відпрацьованих газів. Визначено найефективніший напрям інноваційного оновлення – розвиток потужностей на основі технології стерилізації відходів в автоклавах і сортування побутових відходів для рециклінгу.
рециклінг, спалювання, механіко-біологічне оброблення, місця видалення відходів, утилізація, автоклавний метод перероблення відходів
Систематизовано виклики для соціального розвитку Карпатського регіону України в умовах російсько-української війни. Здійснено аналіз структурно-кваліметричних характеристик вимушеної міграції населення України в областях Карпатського регіону у 2022-2023 рр. Ідентифіковано проблемні аспекти інтеграції та асиміляції вимушених мігрантів у соціумі-реципієнті (відсутність власного житла, фінансова неспроможність орендувати тимчасове житло, незадовільний матеріальний стан, тіньова зайнятість). Аргументовано, що соціально-економічні диспропорції, суспільна невизначеність і війна призвели до критичного послаблення демографічної та соціально-економічної стійкості та безпеки, зниження ділової активності бізнесу, зменшення реальних доходів та, як наслідок, підвищення рівня бідності населення областей Карпатського регіону. Наголошується на актуальності побудови в Україні сучасної моделі розвитку соціальної сфери на засадах цифровізації, рівного доступу до соціальних послуг і благ, високого рівня соціального захисту, безперешкодної участі усіх членів суспільства в життєдіяльності громад.
соціальний розвиток, Карпатський регіон, Україна, російсько-українська війна, вимушена міграція, соціальний захист, ВПО, ринок праці
УКР 
ENG
